Початок затемнення розпочнеться о 3.11 за київським часом. Його пік припаде десь на 5-ту годину ранку, коли тінь Землі повністю закриє Місяць.
geo
ДО НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО РОКУ
5-28 серпня 2015 року Національна академія педагогічних наук України проводить для вчителів веб-конференції в режимі он-лайн трансляції.http://www.undip.org.ua/info/3373/
Під час цих заходів на підставі методичних рекомендацій, підготовлених МОН спільно з НАПН України, будуть висловлені поради учених академії щодо змісту загальної середньої освіти, розвантаження навчальних програм, які рекомендовані міністерством, коментарі до змісту нових підручників, що запроваджуються цього навчального року, а також ознайомлення освітян із новітніми досягненнями педагогіки.
Для участі у веб-конференції Вам треба надіслати на електронну адресу nauk_org_undip@ukr.net таку інформацію: Ваше прізвище, ім’я, по батькові та посада.
28 серпня 10.00-11.00 - Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу з географії у 2015 -2016 н.р.
Особливості вивчення географії у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році
Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 26.06.
2015 р. № 1/9-305
Географія
У 2015/2016 навчальному
році в 6-х та 7-х класах предмет географія вивчатиметься за навчальною
програмою, до якої внесено зміни, пов’язані з розвантаженням змістовної частини
(наказ МОН України від 29 травня 2015 р. № 585). Розвантажені та доопрацьовані
програми розміщено на офіційному веб-сайті МОН України http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869088/
Програма курсу 6-го класу розрахована на 70 годин (2 години на
тиждень), з яких запланований резерв часу становить 6 годин. У процесі вивчення
«Загальної географії» у 6 класі в учнів формуються уявлення про Землю як
природний комплекс, про особливості оболонок Землі та їх взаємозв'язки. Крім
того, початковий курс географії включає відомості про географічні подорожі та
дослідження Землі, особливості зображення земної кулі на глобусі й карті, про
кількість і розміщення населення земної кулі, людські раси, положення України
та окремих держав на політичній карті світу.
Таким чином, у 6 класі розпочинається формування
загальної географічної культури школяра та поступове навчання картографічній
мові. Учні основними географічними уявленнями та
поняттями, набувають певних умінь у роботі з різними джерелами географічної
інформації
У 6 класі пропонується 8 практичних робіт, 4 з яких оцінюються обов'язково,
решта – на вибір учителя. Дослідження,
які рекомендується виконувати у вигляді
створення презентації чи розробки міні-проекту (до його виконання можуть бути
залучені й члени родини учня), виконуються
за бажанням учителя і учнів.
Курс
«Географія материків і океанів» 7 класу є логічним продовженням курсу географії 6 класу й значною мірою опирається
на його матеріал. На вивчення географії материків та океанів передбачено 70
годин (2 години на тиждень), 6 з яких становлять резервний час.
Головною метою вивчення географії у 7 класі є формування географічних знань
про природу материків та океанів, їх цілісність і диференціацію, про населення
та його життєдіяльність у різних природних умовах. Водночас розширюються знання
про географічну оболонку та її компоненти, взаємозв’язки і взаємодію географічних
об’єктів, цілісність і неоднорідність географічної оболонки, взаємозв’язок і
взаємодію природи і людини. Зміст курсу створює необхідну основу для розуміння
учнями ролі географічної оболонки в житті людей і впливу суспільства на
природу.
Внаслідок внесених у програму змін у
першому розділі «Закономірності формування природи материків і океанів» удосконалено
структуру тем про загальні географічні закономірності. Мета даного розділу – не
тільки встановити зв’язки з попереднім курсом загальної географії, але і
розвивати у школярів знання загальноземлезнавчого плану, що слугують основою
для засвоєння країнознавчого матеріалу комплексного характеру. Нові знання про
будову геосфер Землі та процеси, які відбуваються у них, є фундаментом для
створення уявлення про закономірності диференціації географічної оболонки, про
прояви цих закономірностей на конкретних територіях, на материках і океанах, у
природі окремих країн.
Освітня значущість розділу є у тому, що більшість теоретичних знань
(поняття, причинно-наслідкові зв’язки, закономірності, світоглядні ідеї), які
складають фундамент курсу і всієї шкільної географії, вводиться при розгляді всіх тем цього розділу. Оволодіння
школярами цими узагальнюючими знаннями сприяє розвитку їх мислення.
У ІІ-ІV розділах, що знайомлять
учнів з природою материків, змінена послідовність вивчення тем і
розгортання матеріалу в них. У новій редакції запропоновано вивчення материків
у такій послідовності: Розділ ІІ «Материки
тропічних широт» (Тема 1. Африка; Тема 2. Південна Америка; Тема 3.
Австралія); Розділ ІІІ. «Полярний
материк планети» (Тема 1. Загальні відомості про Антарктиду); Розділ ІV. «Материки Північної півкулі» (Тема 1. Північна Америка; Тема 2. Євразія).
Основна мета цих розділів дати загальну уяву про особливості природи материків,
враховуючи історію їх формування та розвитку,
та ввести ряд загальних понять, які необхідні для вивчення окремих
материків і океанів. До таких понять відносяться географічне положення
материка; кліматичні пояси і області та відповідні їм кліматограми; внутрішні
води; залежність річок від рельєфу та клімату, природні зони тощо. Повторення і
закріплення знань про загальні закономірності відбувається більш успішно на
прикладі не одного, а декількох материків.
Відповідно змінена кількість і зміст практичних робіт у кожній темі, тому
програмний матеріал у поданому розділі можна вивчати і за минулорічними
підручниками, при відповідній корекції, вилучаючи під керівництвом вчителя
позапрограмну інформацію.
У V розділі «Океани» розвантажено понятійний апарат, уточнено та унормовано
практичні роботи й географічну номенклатуру. Тому учні під керівництвом вчителя
теж зможуть використати змістовну та методичну складову вищезазначених підручників.
Мета вивчення окремих океанів – поглиблення, розширення і конкретизація
основного географічного поняття «природний комплекс», а також пізнання
особливостей природи кожного океану, господарської діяльності людини і заходів
щодо охорони природи океанів. При цьому вдосконалюються вміння встановлювати
причинно-наслідкові зв’язки, проводити порівняння, черпати нові знання з джерел
географічної інформації.
Логіка вивчення окремих океанів наближена до послідовності вивчення
материків. При розгляді першого океану необхідно скласти план вивчення океану,
порівняти його з планом вивчення материка, встановити подібності і відмінності
в компонентах аквальних і територіальних природних комплексів. Відомості про
діяльність людини в океані доцільно розширювати за рахунок інформації, яку отримуємо
із радіо, телевізійних передач, Інтернету, науково-популярної літератури тощо.
У VІ розділі «Вплив
людини на природу материків і океанів» скореговано тематичний зміст
програмного матеріалу та тему дослідження. Розділ включає дві теми, кожна з яких
вивчається на одному уроці. Даний розділ узагальнює матеріал про великі
природні комплекси Землі, а також про їх зміни під дією людини. Учні
знайомляться з взаємозв’язками між людиною і природним середовищем не тільки на
рівні фактів, але і на базі складних різносторонніх зв’язків. У цьому розділі
подано природну класифікацію природних багатств (ресурсів), розкрито їх
різнобічне значення.
Мета розділу – дати можливість учням узагальнено представити
такі особливості взаємодії природи і людини, як постійно зростаюча залежність
людського суспільства від природних умов його існування, збільшення потреб у природних багатствах (особливо
паливних), у чистій прісній воді, у нових площах родючих земель, і в той же час посилення взаємодії людини на природу і
пов’язане з цим погіршення стану природного середовища, що викликає все більшу
тривогу всього людства і кожного з нас.
Важливо в цій темі показати сучасну ситуацію у взаємодії природи і
суспільства, познайомити з можливостями нормалізації стану природи. При цьому
одночасно узагальнюються знання і про суміжні предмети: біологію, екологію,
природознавство. Встановлюються зв’язки і відносини між знаннями, набутими у
різний час з різних предметів і тем. Вчителю доцільно розкрити інформацію про міжнародну співпрацю держав з
метою збереження природи і розумного використання її багатств.
У програмі 7-го класу передбачено
виконання 12 практичних робіт, 4 з яких є обов’язковими для оцінювання.
Більшість практичних робіт виконується на основі використання різноманітних тематичних
карт атласу та контурних карт. Уміння працювати з різними за змістом картами є
одним з найважливіших показників якості підготовки учнів при вивченні географії материків та океанів. Програмою передбачені також різноманітні
дослідження, виконання та оцінювання яких здійснюється вибірково – за бажанням
учителя та учнів.
Для ефективного процесу навчання необхідною умовою є використання
підручника, атласів та географічних карт (стінних, електронних, контурних
тощо). Необхідну інформацію для практичних робіт, досліджень, навчальних
проектів можна отримати за
картографічними, енциклопедичними джерелами та використовуючи Інтернет-ресурси:
https://geografica.net.ua/; http://mugachova.
blogspot.com/; https://sites.google.com/site;http://geographer.com.ua/ тощо.
У 2015/2016 навчальному році при вивченні географії у 8-11 класах використовуватимуться
інструктивно-методичні рекомендації 2012/2013 навчального року (http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/metodichni-rekomendatsiji)
та збірники програм, за якими працювали вчителі в
минулому навчальному році, а саме:
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів.
Географія. Економіка. 6-11. К.: «Перун»; 2005, 2006;
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів.
Географія. Економіка. К.: Навчальна книга, 2005;
Збірник навчальних програм для загальноосвітніх
навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного
та технологічного циклу. Географія України. К.: Вікторія, 2009;
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів.
10-11 класи Географія. Економіка. Рівень стандарту. Академічний рівень.
Профільний рівень. – Київ, 2010.
Географія. Програми
курсів за вибором та факультативів. Ч-І, Ч-ІІ.– Київ, 2010.
У рамках варіативної частини навчальних планів географія вивчається з 5-го
по 11-й класи, залежно від специфіки
загальноосвітнього навчального закладу. Прикладом варіативних курсів є
«Географія рідного краю» (5 клас) та інші курси, використання яких дає змогу наблизитися до реалізації положень
Міжнародної хартії географічної освіти.
Краєзнавство забезпечує закріплення наукових географічних понять на основі
вивчення своєї місцевості та допомагає наочному вивченню господарської діяльності
населення рідного краю. Здобуті знання сприятимуть прищепленню учням любові до
рідної землі, створять підґрунтя для того, щоб у подальшому учень орієнтувався
на географічну освіту. Навчально-методичне забезпечення географії рідного краю
представлено краєзнавчими програмами та посібниками в кожному регіоні країни.
Суттєву допомогу для підвищення свого фахового рівня
та у підготовці до уроків з географії вчителям надають періодичні фахові
видання: «Географія та економіка в рідній школі», газета «Краєзнавство.
Географія. Туризм».
Розробка уроку географії у 6 класі. Шатровка І.О., ЗОШ №97.
Тема уроку: Вулканізм і вулкани, гарячі джерела та гейзери.
Мета уроку: формувати в учнів
уявлення про походження вулканів і
гейзерів, ознайомити з їх
будовою, принципами дії; визначати райони поширення вулканів і гейзерів;
розвивати уміння працювати
з картами та схемами атласу;
виховати дбайливе
ставлення до навколишнього середовища.
Очікувані результати: учні закріплять знання про будову
та
внутрішні процеси в
надрах Землі; сформують вміння позначати на контурній карті вулкани і сейсмічні
пояси.
Тип уроку: комбінований з використанням
ІКТ.
Опорні поняття: вулкан, виверження, сейсмічні
пояси, літосферні плити.
Базові поняття: вулканізм, магма, гейзер,
кратер, Кіліманджаро, Кракатау.
Обладнання: підручник географії, атлас,
контурні карти, фізична карта світу, відеофільми, фотографії вулканів, схема
будови вулкану.
Зміст уроку.
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань і
вмінь.
Давайте пригадаємо основні поняття
минулих уроків, без яких ми не можемо рухатись далі.
1.Інтерактивний
метод «Бліц – опитування».
·
Що таке літосфера?
·
З чого вона складається?
·
Як рухаються літосферні плити?
·
Що таке платформи?
·
Що в рельєфі відповідає платформам?
·
Що таке області складчастості?
·
Що відповідає їм в рельєфі?
2.«Експрес
– тест» перевірка д/з. Оцінюється по 0,5
бала
1. Земною корою називають:
а) усю Землю, б) верхню тверду оболонку Землі, що складається з гірських порід
і мінералів, в) верхню тверду оболонку Землі, разом з астеносферою.
2. планета Земля складається
з: а) ядра, мантії та земної кори, б) різних шарів гірських порід, в) літосфери
і земної кори.
3. Землетрусами називають:
а) підземні поштовхи, пов’язані з розривними рухами у літосфері, б) рухи земної
кори, в) нестійкість земної кори.
4. наймасивніша внутрішня
частина Землі: а) мантія, б) ядро, в) астеносфера.
5. Прилад для визначення
сили землетрусу: а) термометр, б) барометр, в) сейсмограф, г) ехолот.
6. Який тип земної кори
найпотужніший: а) материковий, б) океанічний, в) перехідний.
7. Речовина в мантії
перебуває в … стані: а) твердому, б) рідкому, в) газоподібному.
8. Найбільша за об’ємом
частина планети: а) мантія, б) ядро, в) земна кора.
9. Джерелом енергії, що
рухає літосферні плити, є: а) внутрішнє тепло, б) зовнішнє тепло, в) енергія
Сонця.
10. Гірські породи це: а)
тверді частини літосфери, б) сполучення кількох мінералів, в) накопичення
одного мінералу в земній корі, г) різноманітне каміння.
11. До магматичних гірських
порід належать: а) вапняк, б) граніт, в) нафта, г) лабрадорит, г) базальт.
12. До осадових гірських
порід належать: а) нафта, б) вапняк, в) кам’яна сіль, г) глина, г) граніт, д)
залізна руда.
-Ви отримали свій бал за підготовку вдома, а
покращити його ви можете під час роботи на уроці, отримуючи за кожну правильну
відповідь бонусні бали.
Самоперевірка.
III.
Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
Учитель. Надра землі майже недоступні людині і тому
вони є для нас загадками. Але людина завжди хотіла їх розгадати. Є на Землі
місця, де можна заглянути у середину
землі і навіть доторкнутися до речовини,
яка щойно піднялася з надр Землі. Сьогодні на уроці ми продовжимо знайомство з
процесами, що відбуваються в земній корі, а з
якими саме зараз будемо спостерігати.
Магма по жерлу рвется наружу
Выход из
кратера очень ей нужен,
Если проход на
поверхность ей дан
Значит,
проснулся грозный ______
Вірш «Сни
вулканів» Леся Вознюк
• Щоб
зрозуміти дію вулканів, нам треба згадати внутрішню будову Землі.
• Як
називається блок-схема № 1? («Будова
Землі»)
• Самостійно
заповніть її.
•
Взаємоперевірка: обміняйтеся схемами. (Один учень називає відповіді, всі інші
перевіряють)
• Який шар
Землі зашифрований під цифрою 4? (Астеносфера)
• Що це за
шар? (Це верхній шар мантії, що знаходиться у в’язкому стані і має високу
температуру, приблизно 1000 °С)
IV.Вивчення нового матеріалу.
Учитель. Я пропоную працювати за
таким планом:
1.
Походження назви «вулкан» та уявлення людей про вулкани.
2.
Виникнення вулканів.
3. Будова
та продукти виверження вулканів.
4.
Найбільші вулкани на планеті, їх типи.
5.Значення
вулканів.
6. Гарячі джерела і гейзери.
1. Походження назви «вулкан». Уявлення людей про вулкани.
Мета сьогоднішнього
уроку — поглибити свої знання про внутрішні процеси Землі і дізнатися про нові
катастрофічні прояви внутрішніх сил нашої планети.
Прийом «Дивуй»
У
Тірренському морі є невеликий острів Вулькано. Більшу частину острова займає
гора. Давні римляні вважали цей острів входом до підземного царства, а також
володінням бога вогню і ковальського ремесла — Вулкана. Коли цей бог гнівався,
Земля здригалася, а з гори вилітали вогонь і дим. За ім’ям цього бога
вогнедишні гори згодом стали називатися вулканами.
Вулкани, як і
землетруси, пов’язані з проявами внутрішніх сил Землі.
Що ж це за
дивовижні гори? Чому і як вони «дихають»? Вам цікаво про це дізнатися?
Тож про все
по порядку...
Нам на уроці сьогодні будуть допомагати
кореспонденти, які заздалегідь готували цікаві
матеріали з цієї теми. Перший кореспондент надасть нам інформацію про
походження слова «вулкан»:
Кореспондент №1: додаток «Домашня заготовка».
Вулкан – син Юпітера і Юнони,
бог вогню, ковальської справи, досить зрідка був присутній на раді богів. Його
неприязнь до Олімпу мала давні корені. Кульгавий після падіння, він оселився на
горі Етна, де побудував велику кузню. Побудував для всіх богів на Олімпі
величні золоті палаци, виготовив меблі з коштовних металів і прикрасив їх
коштовним камінням. За допомогою Циклопів Вулкан виготовив зброю для Юпітера –
жахливі блискавки, від яких не міг врятуватись ніхто. Любовні стріли для
купідона також кував Вулкан. Вулкану приклонялись усі ковалі та артисти,
вважали його своїм захисником, і відповідно обоготворивши. Особливо шанували
Гефеста в Афінах, де ремесла досягли найбільшого в Греції розвитку. На честь
цього бога проводились різноманітні свята – Вулканалії і Гефестії. Його
звичайно зображували невисоким, коренастим чоловіком, у якого одна нога коротше
іншої, в робочій шапці, короткому одязі і з інструментами коваля у руках.
2.Утворення
вулкану (розповідь вчителя). У горло конічній
колби вставити
тигелек чи порцелянову чашку .Колбу можна покрити пластиліном, надавши їй
форму гори, чи виготовити макет сопки. Під колбу чи макет покладіть великий аркуш паперу для збору
оксиду хрому (3). У тигелек
насипайте дихромат амонію, у центрі горбка змочите його спиртом. Зажигается “вулкан” палаючею лучинкой. Реакція екзотермична, протікає бурхливо, разом із азотом
вилітають пекучих частинки оксиду хрому (3). Якщо затьмарити вікна у класі, складається враження вивергаючогося вулкану з кратера якого виливаються пекучих
маси. Реакція дуже видовищна.
3.Будова вулкана Прийом
«Дивуй»
• А чи знаєте
ви, що це вулкан, який «не відбувся»? Розпечена магма по тріщинах піднялась і,
не зумівши прорватися на поверхню, застигла, утворивши куполоподібну гору,
висота якої 557 м. Такі гори називають лаколітами.
Коли магма не
досягає земної поверхні і застигає в тріщинах та порожнинах земної кори, це є
проявом внутрішнього магматизму.
(Заповнення
лівої частини блок-схеми № 2.)
• Як ви
вважаєте, чи може магма вирватися на земну поверхню? За яких умов?
Якби шлях
нагору був вільний, магма легко вилилася на поверхню. Але земна кора
заслоняє їй вихід. Глибоко під землею магма накопичується, тиск збільшується,
доки не стає таким сильним, що земна кора більш не в змозі утримувати гази і
магму. Вони прориваються назовні.
• Як
називають це явище? (Це явище називають вулканізмом, або зовнішнім
магматизмом.) (Запишіть у схему.)
• Подивіться,
як це відбувається. (Перегляд фільму.)
Виверження
вулканів — це катастрофічне явище природи. Разом із лавою вивергаються хмари
вулканічного попелу. Під розжареним попелом та лавою гинуть люди, рослини,
тварини, руйнуються міста.
Усього у
світі нараховується понад 2 тис. вулканів. Більшість із них сховані на дні
океанів.
Чому так? (Тому
що океанічна кора тонша за материкову, її легше прорвати)
Давайте спробуємо, встановити з
яких частин складається вулкан:
Олерж, теркар, ускон, авла.
-
Канал, по якому
магма піднімається на поверхню -… (жерло)
-
Магма, що вивержена на поверхню - … (лава)
-
Отвір, через який виливається лава - … (кратер)
-
Гора, що утворюється з вивержених речовин - … (конус)
Перед вами внутрішня
будова вулкана (демонстрація слайду), замалювати.
Продукти
вулканічних вивержень (розповідь вчителя).
Лава - це
магма, яка вилилася поверхню, після того, як температура досягла + 1250 С, швидкість її руху 50
км/год.
Вулканічний попіл – це дрібні уламки. Він може поширюватися на тисячі кілометрів.
Вулканічних бомби-– уламки лави завбільшки
від кількох сантиметрів до кількох метрів у діаметрі, викинуті високо вгору.
Вулканічні гази- виділяються спочатку з кратера, а потім – з лавових
потоків. Гази і пара нагріті до дуже високих температур. Їх кількість також
буває надзвичайно великою.
Типи
вулканів: діючи і згаслі.
А хто знає,
які бувають вулкани? (Діючі і згаслі)
Користуючись
підручником, скажіть, які вулкани називають діючими, а які — згаслими.
Діючі, що періодично вивергаються нині
або хоч би один раз за останніх 10 тис. років.
Сплячі вулкани, що жодного разу не
вивергаються від 10 тис. років до 25 тис. років
Згаслі вулкани не вивергаються 25
тис. років
4. Географічне положення вулканів
Учитель. Вулкани на земній кулі розміщені нерівномірно. Вони
зустрічаються найчастіше в сейсмічних
поясах, на межі літосферних плит, утворюючи величезні за протяжністю вулканічні
пояси, про які ми говорили вивчаючи землетруси. Пригадайте їх. Подивіться на
карту, як позначають вулкани на карті? (Згаслі —
чорна зірочка, діючі — червона)
Практична
робота №7. Нанести на контурну карту вулкани і
сейсмічні пояси.
Проведення
інструктажу..
Зараз ми позначимо на контурних картах найбільші
вулкани світу.
Вправа «Встанови вулкан за координатами». За координатами знайти і нанести на контурну карту вулкани (один біля карти,
інші в контурній карті).
1. 25º
пд.ш., 68º зх.д. влк. Льюльяйльяко
2. 55º пн.ш., 160º сх.д. влк.
Ключевська Сопка
3. 38º пн.ш., 13º сх.д. влк.
Етна
4. 3º пд.ш., 38º сх.д. влк. Кіліманжаро
5. 36º
пн.ш., 140º сх.д. влк. Фудзіяма
6. 41º
пн.ш., 15 º сх.д. влк. Везувій
Визначити
географічне положення вулкану за планом:
1. Назва вулкану, висота.
2. На якому материку і в
якій його частині розташований.
3. Визначити географічні
координати вулкану.
4. Тип вулкану: діючий чи
згаслий.
5. Нанести на контурну карту.
Визначте за
картою, в яких районах зустрічаються вулкани. (Більшість вулканів — на
кордонах літосферних плит)
Висновок. Вулкани, як і
землетруси, розміщені на Землі нерівномірно. Вони виникають на межах
літосферних плит, внаслідок їхнього руху.
Чим відрізняються вулкани від
звичайних гір? (Будовою, вершиною, це конусоподібна гора)
ВУЛКАН КРАКАТАУ
Практично повністю зруйнувався вулкан Кракатау,
розташований в Індонезії. Люди тривалий час вважали його згаслим, а багато хто
навіть взагалі не здогадувалися про його існування.
Світ дізнався про нього після руйнівного землетрусу 20
травня 1883 року. У цей день над кратером на 11-кілометрову висоту раптово
піднявся стовп диму і попелу. Підземні поштовхи почали поширюватися все далі і
далі і досягли індонезійської столиці Джакарти. Незабаром все затихло, але вже
через три тижні Кракатау знову захвилювався. У серпні у нього виникли два
додаткових кратера, що викидали вулканічні гази і попіл. Більш ніж удвічі виріс
і сам острів.
26 серпня зі страшним гуркотом вулкан почав вивергатися,
засипаючи все навколо попелом. Майже на 30 км вгору злітали камені, шматки гірських
порід і пісок, а попіл піднімався ще вище. Гуркіт виверження досяг Австралії та
Шрі-Ланки.
Вже через годину після вибуху Кракатау вся Джакарта
занурилася в пітьму, сонце сховалося за хмарами попелу. Густі тропічні ліси,
тварини та люди загинули.
Виверження вулкана викликало потужне хвилювання в морі.
П’ятдесятиметрове цунамі обрушилося на Яву і Суматру і знищило більше трьохсот
міст і селищ. Остров’яни позбулися своїх будинків і рибальських суден, 36 тисяч
людей загинуло. Хвиля цунамі досягла берегів Австралії, Африки і Південної
Америки.
Виверження Кракатау вважається найсильнішим в історії
вулканічних вибухів.
Вчитель. З часом Індонезійські острови
поступово оговталися від руйнувань. Знову зазеленіли ліси, повернулися птахи і
тварини, і тільки люди до цих пір намагаються триматися подалі від небезпечного
вулкана, який після виверження практично зник.
Люди не дарма побоюються
Кракатау, адже вже через 50 років після вибуху вулкан знову став просипатися. У
1952 році в морі почав рости новий вулканічний конус. Після кожного невеликого
виверження він збільшував свої розміри. В даний час висота знову народженого
вулкана, названого ховрах-Кракатау («Дитя Кракатау»), становить 300 м , в довжину він
розтягнувся на кілометр.
Валеологічна
хвилинка
5
Значення вулканів Учитель. Люди постійно спостерігають і вивчають
вулкани. Хто ж спостерігає і вивчає
вулкани ми дізнаємось від нашого кореспондента?
Кореспондент №3 справка Вулканологи.
Учитель. Ми вже багато почули про
вулкани і дізналися, що від них дуже багато шкоди. Чи можуть вулкани приносити
користь людині?
Яку
шкоду може приносити вулканізм? А яку користь?
Проблемне питання
-
Чи насправді вулканізм приносить лише шкоду? Чи є користь
від цієї внутрішньої сили Землі?
Первинна
відповідь (учні виражають свою думку)
Виверження вулканів - це
катастрофічне явище природи, яке викликає у людей страх - вони забрали
незліченну кількість життів, стерли з лиця землі цілі міста і перетворили
великі землі в безплідні пустелі.
Останній день Помпеї
Історія
знає багато таких прикладів - 24 серпня 79 року тридцять тисяч жителів Помпеї,
яке знаходилось на півдні Італії, й тисячі жителів інших сусідніх міст були
захоплені зненацька раптовим виверженням вулкана Везувію. Тисячі людей загинули
в перші години виверження вулкана. Ще тисячі загинули в подальші декілька днів.
Так квітуче місто Помпеї перетворився на місто смерті.
Самостійна робота з додатковим матеріалом
КОРИСТЬ ВІД ВУЛКАНІЗМУ
З часом багатий мінеральними речовинами вулканічний
щебінь перетворюється в дуже родючий грунт. На ній знову з'являється
рослинність, і люди повертаються в околиці вулканів, щоб обробляти землю, яка
дає прекрасні врожаї.
Лаву і різні вулканічні породи використовують для
будівництва будинків і доріг.
Деякі стародавні вулкани служать великими джерелами сірки
та інших цінних мінералів.
Також в вулканах знаходять алмази, золото й напівкоштовні
камені, такі як опал, топаз і аметист.
Учитель. Серед різних проявах
вулканізму найбільш цікавими є: гарячі джерела і гейзери. Їх виверження є
дуже цікавим.
Варіант 1.
У мами Землі було багато донечок і синочків, але я
розповім про двох із них - Магму і Підземну річку. Підземну річку всі любили,
бо давала водички напитися, а в пустелі їй і ціни не було, бо там, де виходила
на поверхню - росли пальми і раділи життю люди. Магму не любили, бо жорстока
була, і якщо вже виривалася на поверхню, то спалювала цілі ліси і міста. І
надумала Магма згубити Підземну річечку. Стала підбиратися до неї ближче і
ближче. Гаряче стало річечці і закричала вона, благаючи маму-Землю про
допомогу. Почула мама прохання донечки і розступилася, утворивши тріщинку, через
яку і вирвалася наша Підземна річечка на поверхню. Але це вже не була підземна
річка - мала вона інше ім’я - Гейзер.
Поряд із діючими, вулканами, а
часто і згаслими, трапляються гарячі джерела та гейзери. Це свідчить про те, що
розжарена магма близько підходить до поверхні й нагріває підземні води. Гейзери
періодично викидають фонтани гарячої води з-під землі. Чим пояснити цю загадку
природи? Гейзер діє за принципом чайника. У підземних порожнинах вода
нагрівається до 100 °С, закипає й під тиском із шумом виривається нагору, мов
пара з чайника. Ці фонтани сягають висоти 40-90 м . Потім, з охолодженням
води, виверження припиняється до наступного її нагрівання та утворення пари.
Гейзери
Кожний гейзер має свій режим дії
(від хвилини до кількох діб). Гарячі джерела та гейзери відомі на Курильських
островах, Камчатці (Долина гейзерів), у США (Єллоустонський національний парк),
на острові Ісландія, у Новій Зеландії тощо.
Гарячі джерела
На відміну від гейзерів, гарячі
джерела спокійно витікають з тріщин у земній корі.
Варіант 2.
Робота з підручником. Виписати
значення поняття «гейзер», «гарячі
джерела».
Проводиться гра «Морський бій» за питаннями вивченої
теми.
1. Процес виходу магми на
поверхню Землі називається... (вулканізм)
2. Канал, по якому рухається
магма до поверхні - … (жерло)
3. Отвір, через який
виливається лава - … (кратер)
4.
Магма, що вивержена на поверхню - … (лава)
5. Вулкани поділяються на 2
види - … (діючі та згаслі)
6. Підземні води поблизу
вулканів - це... (гейзери та джерела)
Прийом «Чомучка»
Чому в земній корі утворюються тріщини?
Чому відбуваються виверження вулканів?
Чому на вершині вулкану утворюється гігантська чаша –
кратер?
Чому переважна частина діючих вулканів розташована на
окраїнах Тихого океану?
Чому в районах вулканізму часто зустрічаються гарячі
джерела?
Рефлексія: Метод
«5 речень»
1. Сьогодні на уроці мені …
2. Мене особливо здивувало
те, що …
3. До початку уроку я
думав(думала), що …
Було б добре, якби …
Обговорення результатів роботи на
уроці. Виставлення оцінок.
VІІІ. Домашнє завдання.
·
Опрацювати параграф підручника.
·
Визначити координати вулканів: Орісабо, Гекла, Кракатау.
Підписатися на:
Дописи (Atom)