Районні олімпіадні завдання з географії.

   8 клас.

2016– 2017навчальний рік.

Теоретичний тур.

  1.  Розмірковуючи про значення науки геології, один з відомих науковців говорив: «Людина, яка не знає хоча б основ геології, у певному розумінні подібна до сліпого». Поясніть думку вченого. Розкрийте значення геології на сучасному етапі. (12 балів).    

    2. Назвіть причини утворення пустель та напівпустель Атакама, Калахарі, Наміб, Сахара,            Такла-Макан, Кизилкум, Тар, арктичних і антарктичних. (12 балів)  

Завдання практичного туру. 

     Виконайте тестові завдання, дотримуючись таких правил: охайно обведіть кружечком номер   однієї (на вашу думку, правильної) від­повіді на кожне з 12-ти запитань. За правильну відповідь — один бал. Бал за те чи інше завдан­ня не нараховуватиметься у випадках, якщо:

^ ваша відповідь неправильна або відсутня;

^ номер відповіді буде обведений олівцем, а не авторучкою;

^ на одне запитання ви дасте дві відповіді або більше;

^ відповідь   міститиме   будь-які   виправлення (у тому числі — коректором).

   Максимальна кількість балів — 12.                 "

1.  Вкажіть тривалість світлового дня 21 березня на Південному полярному колі.

А. 0 годин;                Б. 8 годин;                 В. 12 годин;                          Г. 24 години.

2..Визначте, як називають нащадків негрів та європейців.  

А. самбо;                               Б. метиси;                 

В. мулати;                            Г. афроамериканці.

3. Чому циліндричну проекцію Меркатора не використовують для точних розрахунків?  

А. спотворюються площі об’єктів на екваторі;  

В. спотворюються кути на екваторі;

Б. спотворюються площі об’єктів у високих широтах;

 Г. спотворюються кути у високих широтах.

4.  Вкажіть тектонічну структуру, яка не входить до Східно-Європейської платформи?  

А. Скіфська плита; Б. Волино-Подільська плита; В. Галицько-Волинська западина;

Г. Причорноморська западина.

5. Зазначте коефіцієнт зволоження К, при якому найбільш імовірне утворення чорноземних  ґрунтів  :   

1)    К = 1,3;                     2) К = 0,6;

3)    К = 0,9;                     4) К = 0, 3.

6. На плані масштабу 1:7500 відстань між  будинком та колодязем становить 6 мм. Якою ця відстань є на місцевості:

 а)  850 м;       б) 85 м;       в) 450 м;            г) 45 м.

7.  Як називається річка, на якій розташований каскад водоспадів під загальною назвою «водоспади Лівінгстона »:

а) Парана;     б) Конго;      в) Ніл;        г) Мюррей.

8. Кут між напрямком на магнітний  полюс  на топографічній карті і напрямком на заданий предмет називається:  

1)    магнітним азимутом;          2) дійсним азимутом;

3)    магнітним схиленням;        4) дирекцій ним кутом.

9. Вкажіть, як називається тимчасовий пересихаючий водотік або безводна річка в Австралії:

 а) останець;      б) ваді;       в) крік;           г) скреб.

10.  З’ясуйте, на скільки максимально може відрізнятися місцевий  сонячний час від поясного (без урахування адміністративних меж):

 а) 7,5 хв.; б) 1год; в) 30 хв.; г) 15 хв.

11.  Встановіть відповідність між історико-географічними землями України та ознаками їх географічного положення.  

1. Сіверщина. 2. Донщина. 3. Буковина. 4. Брацлавщина.

А. Лежить між двома найбільшими за площею височинами. Б. Розташована в пониззі Дніпра. В. Розташована на берегах моря. Г. Її сусідами є Полісся, Наддніпрянщина і Слобожанщина. Д. В основному є межах найменшої за площею області.

12. Вкажіть правильну послідовність розташування Великих озер зі сходу на захід.  

        А. Верхнє;                 Б. Мічиґан;                В. Гурон;                   Г. Ері.

Завдання 2. ( 12 балів).

3. Розв’яжіть задачу. Витік річки розташований на ізраїльській частині Голанських висот і абсолютна висота  становить 80 м. Координати витоку 33°11′ пн.ш. 35°37′сх.д., а гирла – 31°41′ пн.ш. 35°36′ сх.д. Берег моря, до якого впадає річка – це найнижчий рівень суходолу у світі.   Вкажіть назву річки та на якому материку вона протікає. Визначте напрям течії, відстань між витоком і гирлом у кілометрах та різницю висот між витоком та гирлом. (12  б)     

4.   Позначте на контурній карті світу перелічені об’єкти: Течія Західних вітрів, м. Фроуерд, острів Кіпр, Велика пустеля Вікторія, р. Оранжева, Мертве море, озеро Балхаш, Мармурове море, Молуккські острови, Єллоустонський національний парк, г. Аконкагуа, архіпелаг Бафінова Земля:( 12 б )   

9 клас.

2016– 2017 навчальний рік.

Теоретичний тур.

1.    Поясніть географічні особливості компактного розміщення на території України представників інших, крім українців, етнічних груп населення. Якими чинниками обумовлене саме таке їх сучасне розселення? (12 балів).     

2. Опишіть природні ресурси Азовського моря. Поясніть, з яких причин відбулось значне зменшення колись найвищої у світі рибопродуктивності Азовського моря.(12 балів).    

Завдання практичного туру.  

    Виконайте тестові завдання, дотримуючись таких правил: охайно обведіть кружечком номер однієї (на вашу думку, правильної) від­повіді на кожне з 12-ти запитань. За правиль­ну відповідь — один бал. Бал за те чи інше завдання не нараховуватиметься у випадках, якщо:

^ ваша відповідь неправильна або відсутня;

^ номер відповіді буде обведений олівцем, а не авторучкою;

^ на одне запитання ви дасте дві відповіді або більше;

^ відповідь міститиме будь-які виправлення (у тому числі — коректором).

Максимальна кількість балів — 12.

1. Закінчіть речення. Гірський кришталь – це різновид…

    А. берилу;                                                              Б. кварцу;                                  

    В. топазу;                                                               Г. халцедону.

2. Яка тектонічна структура найменш перспективна для пошуків нафти і природного газу.  

А. Передкарпатський крайовий прогин;  Б.Дніпровсько-Донецька западина;

В. Український щит;                                               Г. Скіфська плита.

3.   Виберіть одиницю природного районування, яку виділяють у межах гірських країн.  

А. фізико-географічні краї;                                    Б. природні зони;

В. фізико-географічні області;                               Г. підзони.

4. Зазначте, який із процесів належить до природних змін чисельності населення.  

А. народжуваність;                                      Б. імміграція;

В. еміграція                                                            Г. механічний рух населення.

5.    Вкажіть область, у якій знаходяться Олешківські піски.  )

А. Закарпатська;                                                Б. Одеська;         

 В. Київська;                                         Г. Херсонська.

6. Яку історико - географічну назва має територія, у межах якої розташована Чернівецька область:

   а) Поділля;                                                            б) Буковина;   

   в) Галичина;                                                          г) Холмщина.      

7. Виберіть періоди, які належать до однієї й тієї самої ери :   

а)    кам’яновугільний і юрський;         б) палеогеновий і неогеновий ;

в)    крейдовий і ордовицький;               г) четвертинний і юрський.

8.  Зазначте до якого функціонального типу населених пунктів відноситься м. Трускавець:

а) промисловий центр;                      б) рекреаційний центр;

в) промисловий вузол;                       г) багатофункціональний центр.

9.  Оберіть правильний варіант, де номенклатура топографічної карти відповідає зазначеному масштабу:

а) М-36-88 (1:25 000);                                       б) N-24-47 (1:200 000);

в) C-12-12 (1:50 000);                                        г) K-61-4 (1:100 000).

10.  Визначте місцевий час Львова ( 50⁰ пн.ш , 24⁰ сх.д.:  ) якщо у Києві в цей момент місцевий час становить 11 год. 11 хв.  

1)   11  год. ;                                   2) 11 год. 45 хв ;

3)   10 год.  45 хв;                         4) 10 год..

11.  Встановіть відповідність між корисними копалинами та назвами їх родовищ.  

1. Поліметалеві руди. 2. Титанові руди. 3. Марганцеві руди. 4. Ртутні руди.

А. Іршанське, Самотканське. Б. Нікопольське, Великотокмацьке. В. Берегівське, Мужіївське. Г. Замглайське, Тетерівське. Д. Микитівське, Вишківське.

12.  Установіть послідовність збільшення кількості населення обласних центрів України, починаючи з найменшої  

1) Миколаїв;                                2) Полтава;

3) Хмельницький;                        4) Запоріжжя.

Завдання № 1.  

    Позначте на контурній карті відповідними цифрами області (або АРК), до яких відносяться такі характеристики:  

1. Розташований географічний центр України, розрахований за методом пересічення серединних паралелі й меридіану;

2. Найбільша за площею адміністративна область України;

3 Адміністративна область України, яка має найменший відсоток сільського населення;

4. У якій розташована найвища точка рівнинної частини України;

5. Мала назву «Ворошиловградська»;

6. Має найменшу частку українського населення;

7.Найменший за чисельністю обласний центр;

8. Розташована Тарасова (Чернеча) гора;

9. Має найбільшу частку українського населення;

10. Переважно проживає етнографічна група «литвини».

11. Обласний центр м. Кропивницький.

12.Обласний центр, де назва не співпадає з назвою обласного центру і національний склад населення найбільш барвистий.  (12 б).   

Завдання № 2.   

Заповніть таблицю за зразком. (12 балів)

№ з/п	Географічна назва	Географічний об’єкт	Де розташований об’єкт
	Зразок: Карадаг	вулкан	Крим
1.	Мар’ято
2.	Памір
3.	Укаялі
4.	Зміїний
5.	Кампос
6.	Товтри
7.	Байдарські Ворота
8.	Ужанський
9.	Теребля
10.	Казбек
11.	Сарич
12.	Прерії

10 клас.

2016– 2017 навчальний рік.

Теоретичний тур.

1.      У  цьому році Україна відмітила 25 – річницю незалежності. Як, на вашу думку, змінився імідж країни у міжнародній спільноті. Докажіть свою думку фактами. (12 балів).    

2.    У світі існує багато міжнародних організацій. Назвіть універсальні міжнародні організації, функції які вони виконують та наведіть конкретні приклади.   (12 балів).      

Завдання практичного туру.

 Виконайте тестові завдання, дотримуючись таких правил: акуратно обведіть кружечком номер однієї (на вашу думку, правильної) від­повіді на кожне з 12-ти запитань. За правильну відповідь — один бал. Бал за те чи інше завдан­ня не нараховуватиметься у випадках, якщо:

^ ваша відповідь неправильна або відсутня;

^ номер відповіді буде обведений олівцем, а не авторучкою;

^ на одне запитання ви дасте дві відповіді або більше;

^ відповідь міститиме будь-які виправлення (у тому числі — коректором).

Максимальна кількість балів — 12.

1. Вкажіть об’єкт побудований для запобігання наступу пісків та приборкання пилових бур.  

 А. Зелена китайська стіна;                       В. Каракумський канал;                                       

      Б. Велика австралійська стіна;                 Г. Марокканська стіна.

2. Виберіть назву континентальної держави в Європі, столиця якої знаходиться на острові.  

А.  Греція;                                                      Б. Данія;                   

В. Швеція;                                                       Г. Нідерланди.

3. Вкажіть назву гір, де розташований водоспад Тугела  – другий у світі за висотою падіння води (933 м).

А. Капські гори;                                            Б. Атлас;                   

В. Ефіопське нагір’я;                                    Г. Драконові гори.

4. Визначте економічну організацію, яка об'єднує країни Південно-Східної Азії.  

А. ЄС;             Б. ОПЕК;                    В. АСЕАН;                             Г. НАФТА.

5. Вкажіть як називаються кам’янисті пустелі в Африці. (1 бал)

А. серіри;                                            Б. гамади;                  

В. ерги;                                               Г. хамсин.

6.  У якій країні більшість населення сповідує іслам:

а) Філіппіни; б) Непал; в) Бангладеш; г) Таїланд.

7.  Знайдіть помилку в переліку країн Аравійського півострова:

а) Іран;      б)         Кувейт;        в) Оман;             г) Бахрейн.

8.   Яку затоку жителі країни, біля берегів якої вона розташована, називають морем Кортеса:

а) Венесуельську;   б) Панамську;   в) Каліфорнійську;   г) Мексиканську.

9. Визначте магнітний азимут на точку В, якщо дійсний азимут становить 32⁰18^/, а магнітне схилення, яке вказано на топографічній карті є східним і становить 1⁰48^/:

а) 29⁰42^/;                           б) 30⁰30^/;                        в) 36⁰06^/;                          г) 34⁰06^/.

10.  Установіть відповідність між сучасними назвами міст та раніше:

Кропивницький                                           Котовськ

Поділськ                                                       Комсомольськ

Чорноморськ                                                Кіровоград

Олешки                                                         Цюрюпінськ

                                                                         Іллічевськ

11. Установіть відповідність між сучасними назвами міст та раніше:

Вараш                                                           Артемівськ

Бахмут                                                         Комсомольськ

Горішні плавні                                            Кузнецовськ

Покровськ                                                    Цюрюпінськ

                                                                         Красноармійськ

12.  Вкажіть правильну послідовність країн світу в бік зменшення середньої тривалості життя населення  

     А. Австрія;                 Б. Україна;                 В. Таджикистан;                    Г. Аргентина.

Завдання 2.  

     На контурній карті світу нанести основні нафтогазоносні  басейни світу.   На зворотній стороні карти написати 5 держав, у порядку спадання  – лідерів у видобутку нафти.( 12 балів).

Завдання 3.

Заповніть таблицю за зразком. (12 балів) 

№ з/п	Географічна назва	Географічний об’єкт	Де розташований об’єкт
	Зразок: Карадаг	вулкан	Крим
1.	Сіфре
2.	Куньлунь
3.	Вадуц
4.	Балатон
5.	Йордан
6.	Географа
7.	Свіча
8.	Іршанське
9.	Габон
10.	Оймякон
11.	Рувензорі
12.	Уеделла

11 клас.

2016– 2017 навчальний рік.

Теоретичний тур.

1. Назвіть «авангардну трійку» галузей НТР. Докажіть конкретними прикладами їх значення. ( 12 балів ).  

2. В цьому році ви закінчуєте навчання в школі. Починаючи з  шостого класу ви вивчали географію. Окрім українських  Вузів багато хто з вас збирається вступати до іноземних Вишів. Використовуючи набуті знання з географії обґрунтуйте свій вибір, при можливості  вступу до Вузів однієї з країн світу.(12 балів)       

                                                                              Завдання практичного туру.

      Виконайте тестові завдання, дотримуючись таких правил: акуратно обведіть кружечком номер однієї (на вашу думку, правильної) від­повіді на кожне з 12-ти запитань. За правиль­ну відповідь — один бал. Бал за те чи інше і завдання не нараховуватиметься у випадках, якщо:

^ ваша відповідь неправильна або відсутня;

^ номер відповіді буде обведений олівцем, а не     ; авторучкою;

^ на одне запитання ви дасте дві відповіді або більше;

^ відповідь   міститиме   будь-які   виправлення (у тому числі — коректором).

Максимальна кількість балів — 12 б.

1. Вкажіть об’єкт побудований для запобігання наступу пісків та приборкання пилових бур.  

 А. Зелена китайська стіна;                       В. Каракумський канал;                                       

 Б. Велика австралійська стіна;                 Г. Марокканська стіна.

2. Виберіть назву континентальної держави в Європі, столиця якої знаходиться на острові.  

А.  Греція;                                                        Б. Данія;                 

В. Швеція;                                                       Г. Нідерланди.

3.Вкажіть назву гір, де розташований водоспад Тугела  – другий у світі за висотою падіння води (933 м).

А. Капські гори;                                            Б. Атлас;                   

В. Ефіопське нагір’я;                                    Г. Драконові гори.

4.Укажіть країну, яка по суходолу  межує з 13 – ма державми .  

А. Китай;                    Б. Чехія;                     В. Німеччина;                                    Г. Бразилія.

5. Вкажіть як називаються кам’янисті пустелі в Африці. (1 бал)

А. серіри;                                      Б. гамади;                      

В. ерги;                                          Г. хамсин.

6.  У якій країні більшість населення сповідує іслам:

а) Філіппіни; б) Непал; в) Бангладеш; г) Таїланд.

7.  Знайдіть помилку в переліку країн Аравійського півострова:

а) Іран;      б)         Кувейт;        в) Оман;             г) Бахрейн.

8.  Яку затоку жителі країни, біля берегів якої вона розташована, називають морем Кортеса:

а) Венесуельську;   б) Панамську;   в) Каліфорнійську;   г) Мексиканську.

9. Укажіть  з перелічених країн ту, яка є найбільшим виробником та експортером натурального каучуку:

а) Малайзія;                           б) Танзанія ;                        в) Куба;                          г) В’єтнам.

10. Установіть відповідність між сучасними назвами міст та раніше:

Кропивницький                                           Котовськ

Поділськ                                                       Комсомольськ

Чорноморськ                                                Кіровоград

Олешки                                                         Цюрюпінськ

                                                                         Іллічевськ

11. Установіть відповідність між сучасними назвами міст та раніше:

Вараш                                                           Артемівськ

Бахмут                                                         Комсомольськ

Горішні плавні                                            Кузнецовськ

Покровськ                                                    Цюрюпінськ

                                                                         Красноармійськ

12. Вкажіть правильну послідовність країн світу в бік зменшення середньої тривалості життя населення  

     А. Австрія;                 Б. Україна;                 В. Таджикистан;                    Г. Аргентина.

Завдання 1.  

Нанесіть на контурну карту світу регіони, в яких вирощують пшеницю, позначте шість  держав – основних експортерів даної продукції. ( 12 балів).   

Завдання 2.

1.Визначте, для яких типів країн належать зазначені держави: ( 12 балів) 7

1.Афганістан, Ємен, Ефіопія. 2.Монголія, Узбекистан, Вірменія. 3.Ліхтенштейн, Катар, Люксембург.4.Канада, Японія, Італія. 5.Китай, Куба, Північна Корея. 6.Мексика, Південна Корея, Сінгапур. 7. Швейцарія, Австрія, Норвегія. 8.Барбадос, Антигуа і Барбуда, Бахрейн.9.Мальта, Греція, Ірландія. 10.Лівія, Габон, Катар. 11.Південна Африка, Нова Зеландія, Ізраїль. 12.Ісландія, Норвегія, Австралія.

Тип країн	Відповіді (записати цифрами)
Країни «великої сімки»
Малі високорозвинені країни Європи
Країни середнього рівня розвитку
Переселенські країни
Нові  індустріальні країни
Нафтодобувні країни
Країни «дрібні острови»
Найменш розвинені країни
Країни з перехідною економікою
Країни з плановою економікою
Країни з найвищим  індексом розвитку людського потенціалу
Провідні країни за показником ВВП на душу населення

   

Методичні рекомендації по проведенню І етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з географії.

І етап Всеукраїнської учнівської  олімпіади з географії  проводиться згідно з вимогами Положення про Всеукраїнські  учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси – захисти науково дослідницьких робіт  та конкурси фахової майстерності  ( затверджено наказом Міністерства освіти і науки , молоді та спорту України 17 листопада 2011 року за № 1099 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2011 року за № 1318/20056, зі змінами, внесеними згідно з наказами МОНмолодьспорту України від 16.01.2012 № 29 та від 26.03.2012 № 360).

Кількісний склад учасників І етапу не обмежений, приймають участь всі бажаючі учні навчального закладу, починаючи із  шостого і закінчуючи одинадцятим класом  у час, визначений наказом адміністрації школи. Цей етап проводиться в один тур. Учасники олімпіадних змагань мають право виступати за клас, не молодший, ніж клас їх навчання в школі. За бажанням учасник має право на загальних засадах брати участь у змаганнях серед учнів старших (порівняно з класом фактичного навчання) класів ( пункт 1.2. Положення).

І етап олімпіади з географії проходить за завданнями, підготовленими шкільними вчителями, шкільними методичними об’єднаннями або районними методичними об’єднаннями. Завдання мають враховувати тематику матеріалу, вивченого учнями відповідного класу на час проведення змагань. Олімпіадні завдання мають забезпечувати  можливість якнайповнішого розкриття здібностей учнів. З метою наступності  у проведення ІІ, ІІІ та ІV етапів радимо при  складанні завдань  І етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з географії  орієнтуватись на рівень складності ІІ та ІІІ етапів олімпіад попередніх років, та зокрема, змісту, форми та структури завдань ІV етапу Всеукраїнської олімпіади з географії ( журнали «Географія та економіка в рідній школі) за попердні роки. Одне з важливих завдань географічної  освіти – формування в світогляді учнів цілісної картини світу, яка формується тільки при системному засвоєнні  знань. Тому пропонується комплектувати олімпіадні завдання  кожного етапу не тільки з урахуванням знань і вмінь, сформованих з початку певного навчального року, але й за всі попередні роки. Загальна кількість теоретичних і практичних завдань повинна становити не більше чотирьох, а тестових і експрес, бліц не більше 12.Необхідно підбирати завдання , доступні для більшості учнів, але за змістом і формою вони не повинні дублювати питання репродуктивного рівня, які наведені у підручнику. Теоретичні запитання бажано підбирати одне з поточного року, а друге з попередніх курсів навчання.  Практичні завдання повинні перевірити знання карти, ерудованість та обізнаність учня з країн світу, цікавих географічних фактів, закономірностей природи, опису  об’єктів за зразком та заповнення таблиць, складання діаграм, графіків та розв’язування географічних задач. Бліц опитування повинно включати в себе короткі характеристики деяких географічних понять, явищ, подій. Тестові завдання повинні охоплювати всі вивчені курси поточного та минулих років, та включати основні поняття,  ілюстрації з фізичної та економічної географії, портрети видатних мандрівників та вчених, елементи задач, географічну номенклатуру.

 Роботи оформляються на окремих аркушах з штампом навчального закладу. Після  завершення перевірки олімпіад них завдань складається протокол, визначаються переможці, а після проведення апеляції складається список учнів, що будуть брати участь у ІІ етапі, згідно рейтингу.  Завдання та   роботи зшиваються і зберігаються у вчителя або у заступника директора. Вчитель аналізує відповіді учасників, указує на оптимальні шляхи  вирішення завдань, дає правильні відповіді. 

Пропонуємо   використовувати матеріали  посібників, які подаються на офіційному веб сайті Міністерства освіти і науки України. Для складання завдань рекомендуємо використовувати літературу:  

·        В.Д.Попов Географічні олімпіадні завдання з відповідями та розв’язками : посібник / В.Д,Попов, Є.М.Бартош . – Суми :Вид – во СумДПУ імені А.С.Макаренка, 2016. – 214 с.

·        Шматько О.Є.Шкільний курс географії в тестах / О.Є.Шматько, ВФ.Вовк.- Х.: Вид-во «Ранок», 2014. – 448 с- (Серія «Енциклопедія тестових завдань».

·        Лис Ю.В. Географічні олімпіадні завдання з відповідями  та розв’язками  : Посібник / Ю.В.Лис. – Кам’янець  - Подільський: Аксіома , 2008.-120с.

·        Гілецький Й.Р. Географічні задачі та їх розв’язування. / Й.Р.Гілецький. – вид. 3 –тє, виправл. – Тернопіль : Мандрівець, 2016.  -  136 с.

Електронні версії підручників для учнів 9-х класів: Інститут модернізації змісту освіти

Завантажити:   «Географія» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Довгань Г.Д., Стадник О.Г.)

ПЕРЕЛІК навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах:    Перелік літератури рекомендовані МОН України 2017-2018 н. р.

Календар для учителя 2017-2018 н. р.

Засідання РМЦ вчителів географії та економіки

     

 Перше засідання РМЦ вчителів географії та економіки Комунарського району відбудеться 28 серпня в ЗОШ №38 о 10 годині. 

        ЗАПОВНИТИ!!!!!!

Матеріали засідання №1 2017-2018 н.р.

Міська методична тема: «Методичне супроводження змісту навчально-виховного процесу відповідно до вимог сучасного розвитку суспільства».

Методична тема району: «Формування освітнього простору району шляхом впровадження новітніх педагогічних технологій та організації партнерських відносин між педагогічними працівниками та батьками, учнями та вихованцями».

Методична тема РМЦ вчителів географії та економіки: «Створення умов для удосконалення та ефективного впровадження новітніх педагогічних технологій».

Мета РМЦ вчителів географії та економіки: створення умов розвитку педагогічної майстерності, творчої ініціативи вчителів методичного об’єднання, вдосконалення форм и методів підвищення їх професійних компетентностей; формування професійної  готовності  вчителів горафії до реалізації вимог Держстандарту, впровадження нового Держстандарту (дидактичне, кадрове, ресурсне, методичне забезпечення), підвищення методичного рівня, сприяння розвитку педагогічної творчості.

Методичні рекомендації з географії 2017 - 2018 н.р.Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 09.08.2017 р. № 1/9-436

Географія

З цього року в 6-9-х класах географія вивчатиметься за оновленою навчальною програмою, затвердженою наказом МОН України від 07.06. 2017 № 804.http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programi-5-9-klas-2017.html

До навчальної програми внесено зміни, пов’язані з навчанням учнів використовувати знання і вміння, отримані в процесі навчання, для вирішення повсякденних проблем і життєвих ситуацій, забезпечення успішної самореалізації в соціумі, облаштування особистого життя, формуванням в учнів потреби у неперервній освіті. Тому зміст навчального матеріалу з географії визначено з огляду на потреби особистості у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності. Програма спрямована на формування предметних і ключових компетентностей, що робить зміст освіти прикладним.

Основні зміни в навчальній програмі визначені в Пояснювальній записці і спрямовані на реалізацію компетентністного потенціалу предмета, корекції мети і основних завдань шкільної географії, особливостей реалізації наскрізних тем засобами географії. Відповідно оновлено структуру і зміст навчальної програми.

Зміст шкільної географічної освіти відображає комплексний підхід до вивчення географічного середовища в цілому і його просторової диференціації в умовах різних територій і акваторій Землі. Такий підхід дозволяє розглядати природні, економічні і соціальні чинники, що формують і змінюють навколишнє середовище, в їх рівноправній взаємодії. Це найбільш ефективний шлях формування системи геоекологічних, геоекономічних, соціокультурних поглядів, цінностей, відносин учнів не тільки на емоційному, а й на раціональному рівні. Таким чином, в основу змісту навчального предмета покладено значення географічного середовища для життя і діяльності людини й суспільства. Зміст шкільної географічної освіти формує в учнів основи географічного простору на місцевому, регіональному і глобальному рівнях, а також вміння правильно орієнтуватися в просторі.

Зміст навчального матеріалу предмета, що розміщений у центральній колонці таблиці, забезпечує формування ключових компетентностей, які визначають очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (знаннєвий, діяльнісний та ціннісний компоненти) і створюють «канву» вмінь, що є основою для успішної самореалізації учнів. Тому «Очікувані  результати навчально-пізнавальної діяльності учнів» є  головними при підготовці вчителя до уроку.

У правій колонці прописані наскрізні змістові лінії, які є засобом інтеграції ключових та загально предметних компетентностей навчальних предметів. Змістові лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність» реалізуються під час вивчення певних розділів та тем через підбір відповідної інформації, дидактичних матеріалів та використання різних методів навчання, реалізації проектів і досліджень. Роль окремих курсів географії за наскрізними лініями різна і залежить від змісту курсу і від того, наскільки він пов’язаний з конкретною наскрізною темою.

Так, зокрема в курсі «Загальна географія» 6 класу основні завдання першого систематичного курс нового шкільного предмета залишаються незмінними.  Відкориговано очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів: знаннєвий, діяльнісний та ціннісний компоненти.

Особливістю даного курсу є його насиченість загальними географічними поняттями, що складають основу теоретичних знань. Формування загальних понять в учнів здійснюється за допомогою вивчення конкретних об’єктів і явищ, у першу чергу наявних у своїй місцевості.

Розпочати вивчення географії в 6 класі доцільно з обґрунтування значення географічних знань для життя і діяльності людини. Учні повинні розуміти, для чого вони вивчають географію, вміти користуватися  основними джерелами географічних знань.

Значної уваги у викладанні початкового курсу географії вимагає формування у школярів предметних умінь, які відносяться, головним чином, до роботи з картою, іншими джерелами інформації, до опису об’єктів і явищ на основі спостережень, читання графіків, діаграм тощо.

Програмою передбачено також виконання 8 практичних робіт та 2 досліджень.

Наскрізні змістові лінії реалізуються через соціально значимі
надпредметні теми курсу, що сприяють формуванню в учнів уяви про природу і суспільство в цілому та розвивають здібності застосовувати отримані знання в різних життєвих ситуаціях.

Реалізація наскрізної змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» пов’язана з формуванням в учнів:

 готовності до оцінки наслідків діяльності людини щодо природного середовища; різних форм діяльності екологічного змісту: підготовку повідомлень про антропогенні ландшафти і природоохоронні об’єкти свого краю, інформування про них населення своєї місцевості (створення листівок, екологічних знаків, брошур, розміщення інформації на сайті навчального закладу тощо), участь у заходах з охорони довкілля, які проводяться у школі, населеному пункті та регіоні, країні;

 уміння застосування знань у справі охорони природи; оцінку значення та впливу природних компонентів для життя та діяльності людини;

 навичок безпечної поведінки в умовах несприятливих фізико-географічних явищ та процесів.

Наскрізна змістова лінія «Громадянська відповідальність» сприятиме формуванню:

ставлення учня як громадянина до природи; уміння захищати природу;

уміння працювати в групі над географічними дослідженнями та проектами на засадах співробітництва;

способів діяльності та моделі поведінки, що задовольняють власні інтереси та не порушують права інших громадян;

активної природоохоронної діяльності у своїй місцевості.

Наприклад, при виконанні дослідження «Розробка міні-проекту з утилізації побутових відходів» через формування відповідального ставлення до власної діяльності у складі малої групи, учні розуміють роль лідера й виконавця певної ролі, вміють розділити між собою завдання, що сприятиме успіху групи у виконанні проекту та його презентації.

Наскрізна змістова лінія «Здоров’я і безпека» забезпечить:

застосовування знань про лікарські й отруйні рослини, тварин на прикладі природних комплексів своєї місцевості;

формування установок на раціональне, здорове та безпечне харчування й безпечну поведінку під час навчальних екскурсій і польових досліджень;

виявлення та розуміння впливу метеорологічних чинників на стан здоров’я людини;

розуміння значення для здоров’я людини  мінеральних лікувальних та столових вод.

Наскрізна змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» забезпечить здатність учнів представляти себе і свої досягнення; вести розрахунки, приймати рішення; планувати і розробляти заходи щодо утилізації побутових відходів у своєму населеному пункті та інші проекти що сприяють оздоровленню середовища.

Курс «Материки та океани» в 7 класі продовжує задану логіку предмета географія у змістовній і компетентнісній частинах. При вивченні фізико-географічних особливостей материків і океанів важливо забезпечити формування знань про вплив природних умов на господарську діяльність населення конкретних країн. Особливу увагу на уроках з даного курсу рекомендується приділяти питанням, що розкривають географічні та культурно-історичні особливості народів різних материків, регіонів і країн світу, які багато в чому визначаються їх взаємодією з середовищем існування, адаптацією до різних природних умов території. З цією метою доцільно включати в зміст уроків загальнокультурного плану, використовувати в характеристиці населення регіонів і країн такі поняття, як матеріальна і духовна культура, спосіб життя, типи міст, національний характер, національні символи, національні традиції, природні та культурні пам’ятники.

 Діяльнісний і ціннісний компоненти значною мірою забезпечується виконанням 13 практичних робіт та 4 досліджень. Більшість практичних робіт виконуються з використанням різноманітних тематичних карт атласу та контурних карт. Уміння працювати з різними за змістом картами є одним із найважливіших показників якості підготовки учнів під час вивчення цього курсу.

Змістові лінії у 7 класі орієнтовані на:

Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток»:

розуміння про взаємозв’язки компонентів природи; вплив людини та її діяльності на планетарні природі комплекси; дотримання екологічної етики щодо поведінки людини в природі; значення природоохоронних територій для збереження унікальних ландшафтів Землі; значення Червоної книги;

формування знань про небезпечні природні об’єкти та явища в різних частинах світу та дотримання правила безпечної поведінки;

Змістова лінія «Громадянська відповідальність»:

аналіз інформації щодо світових явищ і процесів, зв’язків України з іншими країнами із широкого кола джерел;

уміння формулювати обґрунтовану думку щодо суспільних проблем, критично мислити;

роботу в групі над географічними дослідженнями та проектами на засадах співробітництва;

толерантне ставлення до культурних надбань та традицій народів світу.

Змістова лінія «Здоров’я і безпека»:

усвідомлення значення санітарно-гігієнічних умов проживання та харчування для збереження життя і здоров’я людей (зокрема на прикладі країн, що розвиваються);

розуміння важливості профілактичних заходів під час закордонних подорожей до країн з високою ймовірністю епідемій;

 формування знань про небезпечні природні об’єкти та явища та їх вплив на життя людини.

Наприклад, після вивчення «Теми 1. Форма і рухи Землі» учні мають вміти оцінювати і характеризувати наслідки добового і річного рухів Землі на життя й діяльність людини та на основі цих умінь змоделювати оптимальний режим життя відповідно до добових та річних циклів (ритмів).

Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність»:

формування умінь розв’язувати елементарні економічні проблеми та уміння об’єднуватись для досягнення і реалізації спільної мети;

командний стиль роботи під час виконання навчальних проектів і досліджень.

Важливим принципом побудови змісту курсу географії у 8 класі «Україна у світі: природа, населення» – є краєзнавчий. Особливістю даного курсу є інтеграція фізико- та суспільно-географічних складників під час вивчення природних комплексів, населення України та свого регіону з урахуванням уже здобутих знань про природу материків і океанів, населення країн світу з курсу географії, що вивчався в 7 класі.

Програмою передбачено виконання 11 практичних робіт та 8 досліджень. Вони спрямовані на розвиток умінь та навичок роботи з картами та іншими джерелами географічної інформації; виявлення зв’язків природи і суспільства в межах України, їх взаємного впливу, що сприятиме подальшому розвитку в учнів навчально-пізнавальної компетенції і формуванню ціннісно-смислової та соціально-професійної компетентності.

Наскрізні змістові лінії у курсі «Україна у світі: природа, населення»  для учнів 8 класу орієнтовані на:

змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток»:

 усвідомлення впливу життєдіяльності людини на природі комплекси України; дотримання правил поведінки людини в природі; значення природоохоронних територій для збереження унікальних ландшафтів України; значення Червоної та Зеленої книг України;

 формування стилю поведінки у зонах екстремальних природних явищ, екологічного лиха, техногенного забруднення, а також на природоохоронних територіях.

Наприклад, при вивченні розділу «Природні умови і ресурси України» учні обґрунтовують зміни природних умов внаслідок інтенсивного природокористування, оцінюють наслідки використання людиною природних багатств України та розуміють і пропонують шляхи їх розв’язування;

змістова лінія «Громадянська відповідальність»:

формування полікультурної поведінки, що відповідає принципам моралі та чинному законодавству України, громадянській позиції щодо збереження природи України;

розвиток умінь працювати в групі над географічними дослідженнями та проектами на засадах співробітництва, розуміти нагальність поставленого завдання, вибудовувати аргументацію;

поваги до національної історії, культури, мови, традицій, гордості за розвиток вітчизняної географічної науки;

змістова лінія «Здоров’я і безпека»:

розуміння того, що здоров’я найвища цінність для кожної людини та суспільна цінність, свідому мотивацію щодо ведення здорового способу життя, відповідальності за власне життя і здоров’я;

формування безпечної поведінки в навколишньому середовищі і в екстремальних (надзвичайних) ситуаціях (під час навчальних екскурсій та польових досліджень);

організацію успішної навчальної роботи зі створення здоров’язбережуваних умов;

змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність»:

раціональне використання ресурсів (навчальних, природних та ін.)  для створення цінності, одержуючи задоволення;

розвиток уміння планувати свою діяльність, що визначає пріоритети і етапи, важливі для досягнення їхніх цілей (на прикладі вивчення природи, населення у своєму регіоні);

уміння оцінювати переваги і ризики альтернативних варіантів і зробити вибір, що виражає їхні преференції на прикладі досліджень проблем, пов’язаних з екологічною ситуацією у своїй місцевості.

Завершується географічна освіта учнів в основній школі в 9 класі  курсом «Україна і світове господарство». У 2017-2018 навчальному році вивчення географії в 9 класі здійснюватиметься за новою програмою, мета якої ознайомити учнів з основними тенденціями розвитку національного та світового господарства й визначення місця України в сучасному світі.

Курс «Україна і світове господарство» (9 клас) розрахований на 52 години (1,5 год. на тиждень). Він включає Вступ і чотири розділи ( Розділ І. Національна економіка та світове господарство, Розділ ІІ. Первинний сектор господарства, Розділ ІІІ. Вторинний сектор господарства, Розділ ІV. Третинний сектор господарства, Розділ V. Глобальні проблеми людства).

У програмі відкориговано положення, що відображають питання економічної географії. Це викликано впровадженням в економічну і статистичну практику загальнодержавного класифікатора України «Види економічної діяльності» (КВЕД). Раніше використовувався загальносоюзний класифікатор галузей народного господарства (ЗКГНГ), який діяв з 1976 по 2003 рр. Класифікатор видів економічної діяльності відрізняється від класифікатора галузей, перш за все, самим об’єктом класифікації: якщо ЗКГНГ групує галузі, які перебувають на окремому балансі підприємства, що виробляють однорідну продукцію, то КВЕД групує конкретні види економічної діяльності. Сучасний КВЕД України відповідає Класифікації видів економічної діяльності Статистичної Комісії Євросоюзу. Остання чинна редакція документа була прийнята у 2010 році. Саме новий класифікатор дозволяє одержувати більш точну і об’єктивну інформацію за видами економічної діяльності в будь-якому необхідному розрізі і враховувати перетворення, які відбуваються в економіці країни. Він також відкриває можливість для порівняльного аналізу структури економіки України відповідно до міжнародних стандартів та визначати її місце у світі.

Тому перехід до огляду господарства за секторальною моделлю і видами економічної діяльності (КВЕД) є важливим і актуальним. Це дає можливість показати сучасну реальну картину розміщення виробництва і надання послуг, відійти від шаблонного наслідування старих схем опису економіки країни. Замість віртуальних економічних районів розглядаються реальні існуючі економічні зв’язки в різних видах діяльності. Акцентовано увагу на розкритті особливостей технології виробництва головних видів промислової продукції України, що дозволяє зрозуміти виробничі ланцюги та їх територіальний прояв. Основна мета, для якої був створений КВЕД – це визначення коду для різних видів економічної діяльності для підприємців, які займаються різними видами виробничої і невиробничої діяльності. За цими даними державні органи можуть формувати певну статистику і прогнози економічного розвитку в країні. Такий підхід до подання економічних реалій буде сприяти формуванню компетенції з напрямків економічної діяльності, основ розміщення виробництва і збуту вітчизняної продукції та усвідомлення важливості економічних відносин зі світом і місце України у цих міжнародних економічних зв’язках, а в майбутньому при виборі виду діяльності використати набуті знання.

Важлива роль у вивченні курсу географії «Україна і світове господарство» належить краєзнавчому принципу навчання, який дозволяє організувати освітній процес на безпосередньому сприйнятті досліджуваних об’єктів. Шкільне краєзнавство активізує навчальний процес, підвищує самостійну діяльність учнів, їх інтерес до науки, що є важливою умовою успішності в навчанні. Воно сприяє формуванню в дітей географічних навичок і умінь. Під час занять учні застосовують на практиці набуті знання, закріплюють їх і переводять у навички. Пізнання свого краю зміцнює любов до своєї малої Батьківщини. У регіональному курсі широко використовуються міжпредметні зв’язки, що дозволяє формувати цілісний образ регіону і вирішувати ряд завдань. Системний підхід слугує цілісному сприйняттю структури, територіальних зв’язків регіону. Комплексний підхід дозволяє розглядати територіальні системи в єдності природних і  соціально-економічних процесів. Значна роль регіонального курсу у долученні учнів до пошуково-дослідницької діяльності, розвитку творчих здібностей, стимулюванні інтересу, формуванні позитивної інформації до навчання, професійній орієнтації і соціалізації.

Ефективність навчання географії багато в чому залежить від того, наскільки добре учні вміють працювати з підручником, що є важливим інструментом самоосвіти. Зміст географічного тексту важко зрозуміти і правильно оцінити без опори на карту, без долучення статистичних матеріалів, тому при організації роботи з підручником необхідно враховувати цю особливість. У процесі пояснення нового навчального матеріалу вчителю доцільно залучати статистичну інформацію, представлену у вигляді діаграм, картограм, таблиць, графіків з метою конкретизації досліджуваних теоретичних положень. Кожен об’єкт  має не тільки якісні, а й кількісні характеристики. Кількісні показники надають об’єкту, явищу чітку визначеність, забезпечують доказовість та аргументованість положень. Завдання вчителя при роботі зі статистичним матеріалом – навчити учнів розуміти мову статистичних даних, оперувати ними, наводити їх як доказ, використовувати в якості аргументів та ілюстрації певних положень. Не вся статистика підлягає запам’ятовуванню, а лише важливі, ключові кількісні  показники. Але з будь-яким показником повинна проводитися певна робота. Потрібно навчити школяра розуміти кількісні показники, пояснити, яким чином вони розраховуються, навчити вибирати необхідні показники, зіставляти дані, робити висновки, узагальнення, формувати теоретичні узагальнення і висновки в результаті аналізу цифрових даних. При роботі з статистичними даними звертається увага на одиниці виміру. Кількісні характеристики в шкільній географії виражаються в абсолютних показниках (т, км, кВт/год) і у відносних величинах (відсотках, частках). Останні найбільш наочно характеризують об’єкти, явища і краще запам’ятовуються, ніж абсолютні величини. Відносні показники менш схильні до змін.

 Курс має чітко визначену практичну спрямованість, яка реалізується в ході виконання практичних робіт (7), аналітичних завдань та чотирьох досліджень. Зміст практичних робіт спрямований на розвиток умінь і навичок роботи з географічними картами та іншими джерелами інформації.

Завдання курсу реалізуються шляхом формування ключових компетентностей та через наскрізні змістові лінії. Зокрема, реалізація змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» зорієнтована на:

формування цілісної наукової картини світу, адекватного розуміння особливостей розвитку сучасного світу;

розуміння єдності та гармонії між природним середовищем, розвитком матеріального виробництва та рівня зростання соціальних стандартів населення в умовах сталого розвитку;

уміння застосовувати знання під час прогнозування наслідків впливу людини на природу, визначення правил власної поведінки в сучасних умовах навколишнього середовища та територій техногенного забруднення;

вміння робити висновки про місце України у вирішенні глобальних проблем людства;

змістова лінія «Громадянська відповідальність»:

прийняття індивідуальних та колективних рішень, враховуючи інтереси та потреби громадян, представників певної спільноти, суспільства та держави;

готовність брати участь у громадській природоохоронній діяльності і нести відповідальність за свої дії та вчинки;

формування споживчої поведінки, орієнтованої та національного виробника; раціонального ресурсоспоживання на побутовому, регіональному, національному та глобальному рівнях;

усвідомлення глобальної взаємозалежності та особистої відповідальності під час вивчення світової економіки та національного господарства;

змістової лінії «Здоров’я і безпека»:

формування знань про безпечність товарів та послуг, споживачами яких є школярі; ціннісного ставлення до життя і здоров’я сприяння їх фізичному, психічному, соціальному і духовному розвитку;

розуміння переваг та можливих ризиків використання генетично-модифікованих продуктів;

застосовування знань для оцінки можливих позитивних і негативних наслідків сучасних біотехнологій в АПК;

висловлювання суджень щодо можливостей використання генетично модифікованих продуктів;

змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність»:

уміння генерувати ідеї й ініціативи щодо проектної діяльності, ефективного використання природних ресурсів; прогнозування впливу географії на розвиток технологій, нових напрямів підприємництва;

оцінювання можливостей для організації підприємницької діяльності у своїй місцевості;

планування діяльності своєї та групи, щодо можливих нових видів бізнесу в регіоні.

Наприклад, після вивчення «Теми 5. Виробництво тканин, одягу, взуття» учні розуміють вплив працересурсного та споживчого чинників на розвиток текстильного, швейного, взуттєвого виробництва та аналізують особливості розміщення зазначених виробництв, а через реалізацію наскрізної змістової лінії «Підприємливість та фінансова грамотність» порівнюють ціни аналогічних видів продукції різних виробників, пояснюють їх відмінності з урахуванням вартості сировини, робочої сили, обладнання, курсу валют тощо.

Орієнтація шкільної географічної освіти на компетентнісний підхід передбачає посилення її практичної спрямованості, що вимагає пильної уваги педагогів до проблеми формування вмінь як одного з основних компонентів у змісті географічної освіти.

Практичні роботи, передбачені програмою, виступають найважливішим засобом посилення практичної значущості шкільної географії і є обов’язковими для виконання учнями. Практична робота визначається як діяльність, спрямована на застосування, поглиблення і розвиток знань в комплексі з формуванням необхідних для цього умінь. Особливістю організації освітнього процесу з географії є зв’язок практичних умінь і теоретичних знань, які формуються одночасно.

При проведенні практичних робіт, спрямованих на розвиток, поглиблення й застосування теоретичних знань у комплексі з формуванням необхідних для цього умінь і навичок важливо враховувати методичні особливості навчальних і тренувальних робіт, основна функція яких – формування умінь, відпрацювання прийомів навчальної діяльності, а також підсумкових робіт, основна функція яких – контролююча.

Тренувальні практичні роботи виконуються учнями в класі під керівництвом вчителя або за наданим зразком з використанням інструктивних карток, пам’яток, індивідуально, у парі або групі. Закріплення і вдосконалення вмінь може проходити не тільки в класі, але і в формі домашнього завдання, результати якого обговорюються в класі. За виконання навчальних і тренувальних робіт можна виставляти оцінки вибірково з урахуванням виконаного обсягу і якості роботи.

Підсумкові практичні роботи виконують контролюючу функцію, вони виконуються учнями в класі самостійно і обов’язково оцінюються вчителем.

Доцільно на міських, районних, міжшкільних методичних об’єднаннях вчителів визначати перелік підсумкових практичних робіт з географії (4 з кожного курсу навчання).

При підготовці до проведення практичної роботи особливу увагу необхідно звернути на організацію кожного її етапу: визначення місця на уроці для практичної роботи, джерел знань з урахуванням її змісту, форму відображення результатів діяльності учнів. Окремі роботи краєзнавчого характеру (наприклад, практична робота № 5 «Складання графіка зміни температури повітря, опадів, рози вітрів, їх аналіз» в VI класі) вимагають попереднього збору необхідних матеріалів учнями.

Практичні роботи можуть виконуватися на різних етапах уроку. Тривалість практичних робіт встановлюється вчителем залежно від ступеня складності, кількості завдань та специфіки відповідної теми.

Програмою передбачено виконання досліджень, тематика яких може бути змінена вчителем у рамках вивчення відповідної теми. При виборі теми дослідження рекомендується враховувати регіональні особливості, навчально-методичне забезпечення та матеріально-технічне оснащення освітньої діяльності. Із запропонованої тематики досліджень учень за бажанням вибирає 1-2 дослідження (впродовж року) та виконує його індивідуально або у групі. Результати дослідження презентуються й оцінюються вчителем.

«Посилення» практичної спрямованості курсу передбачає не тільки виконання практичних робіт і досліджень, а й  використання методів, прийомів і технологій спрямованих на формування умінь школярів. У навчальному процесі необхідно постійно застосовувати способи практичного навчання школярів роботі з аналізу різних джерел географічної інформації (планів, схем місцевості, карт, статистичних матеріалів, геоінформаційних ресурсів), що і становить специфіку методики навчання географії в школі.

З метою визначення відповідності результатів навчальної діяльності школярів вимогам державного стандарту та навчальної програми проводиться тематичне оцінювання. При здійсненні тематичного оцінювання перевіряється ступінь засвоєння учнями матеріалу теми або кількох тем з виставленням оцінок у класний журнал. Оцінка навчальних досягнень у порівнянні з традиційною системою оцінювання повинна бути більш змістовною, диференційованою та об’єктивною.

В основній школі в процесі вивчення географії використовуються предметні навчально-методичні комплекси (НМК), що включають: підручник, посібник для вчителя, робочий і перевірочний зошит, практикуми, матеріали на цифрових носіях, атласи, контурні карти, дидактичні картки, календарі погоди тощо.

Під час вивчення курсу географії в 9 класі «Україна і світове господарство» будуть використовуватись підручники, що успішно пройшли конкурсний відбір проектів підручників для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів і були вибрані загальноосвітніми навчальними закладами для використання. Їх перелік затверджено наказом МОН від 04.05.2017 № 670 до видання за кошти державного бюджету.

Кожен підручник з географії для 9 класу має свої особливості викладення змісту навчального матеріалу, дидактичні засоби посилення змістовних ліній, форми забезпечення компетентнісного підходу та організації інтерактивної навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 «Географія» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Довгань Г. Д., Стадник О. Г.) видавництво «Ранок». Концептуальна особливість підручника – спрямованість на організацію самостійної діяльності учнів, розкриття їх творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення. Авторський девіз – «просто про складне». Особлива увага у змісті підручника приділяється компетентнісній орієнтованості, яка реалізується як у змісті завдань, так і в методичному апараті. Зокрема, у здатності застосовувати вивчене в різноманітних навчальних та життєвих ситуаціях, висловлювати власні судження, обґрунтовувати їх, здійснювати логічні міркування, формулювати висновки. Завдання репродуктивного рівня (рубрика «Запитання та завдання для самоперевірки») спонукають учнів прочитати текст, знайти інформацію на карті, розтлумачити поняття. Завдання під рубриками «Працюємо в групах», «Дослідження», «Практична робота» відповідають дослідницькому рівню діяльності. На цьому етапі аналізуються, порівнюються, зіставляються декілька компонентів підручника (текст, карти, діаграми, графіки, таблиці) з метою виявлення закономірностей, установлення прямих та зворотних зв’язків. Рубрики «Поміркуйте», «Набуваємо практичних навичок», «Працюємо самостійно» дають можливість перетворювати навчання на дійсно творчий процес, допомагають побачити географічні закономірності навколо себе.

Для поглибленого вивчення географії в 9 класі пропонується використовувати підручник «Географія для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням географії» (авт. Масляк П. О., Капіруліна С. Л.), видавництво «Ранок». Залучення учнів до інтерактивної співпраці у процесі вивчення курсу пропонується авторами підручника через використання методичного апарату, а саме: рубрик «Скористайтеся атласом», «Дайте відповідь на запитання», «Виконайте практичне завдання» тощо, які дадуть можливість дев’ятикласникам висловити власне ставлення до проблем, що порушуються на уроках, відшукати в них міждисциплінарний та міжпредметний зміст, проявити себе в ролі дослідника, розширити світогляд тощо.

Зміст, обсяги, рівень складності тексту підручника та поданих у  ньому самоосвітніх і саморозвивальних завдань та вправ відповідає вимогам діючої програми та охоплює усі розділи навчальної дисципліни. Він спрямований на формування в учнів відповідних загальнонавчальних та предметних компетентностей і компетенцій, розвитку творчих здібностей, індивідуального підходу до розв’язання дослідницьких завдань, формування навичок роботи в колективі та розвитку нестандартного мислення.

У 2017/2018 навчальному році, при вивченні географії в 10-11 класах будуть використовуватись навчальні програми,  затвердженими наказом МОН України від 14 липня 2015 р.  № 826.

Навчальні програми розміщено на офіційному веб-сайті МОН України (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html).

При організації навчального процесу у старших класах доцільно акцентувати увагу на засвоєнні знань, освоєнні умінь і навичок, які є базовими для формування географічної культури. Доцільно звернути увагу на готовність школярів застосовувати знання для пояснення і об’єктивної оцінки різноманітних природних, соціально-економічних, геоекологічних процесів та явищ. Якість викладання географії багато в чому залежить від забезпеченості уроку необхідними настінними картами, якість географічних знань учнів – від картографічної грамотності. Використання картографічного методу пізнання дозволяє вивчити структуру географічних явищ, закономірностей, їх просторового розміщення, взаємозв’язку між об’єктами, їх динаміку.

При організації навчальної діяльності з картою рекомендується відбирати навчальний матеріал відповідно до вимог програми, які не включають другорядні відомості, збільшують навантаження на пам’ять; допомагають зрозуміти систему умовних знаків; використовувати додаткову інформацію (діаграми, статистичні показники, картосхеми), що міститься на карті; урізноманітнити методи роботи з картою.

Необхідну інформацію для практичних, самостійних і творчих робіт, досліджень, навчальних проектів можна отримати за картографічними, енциклопедичними джерелами та використовуючи інформацію офіційних сайтів.

Серед навчальних програм курсів за вибором залишаються важливими і значущими є краєзнавчі курси з вивчення географії рідного краю та інші навчальні програми перелік яких розміщено у «Списку навчальних програм, підручників та посібників для загальноосвітніх навчальних закладів, яким надано гриф Міністерства освіти і науки України або схвалення для використання у загальноосвітніх навчальних закладах». Для ефективної організації навчального процесу необхідною умовою є використання також додаткової літератури, атласів та географічних карт (стінних, електронних, контурних тощо). Перелік навчальних програм та посібників, які можуть бути використані при вивчені географії постійно оновлюється, друкується в щорічному інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України та розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки (www.mon.gov.ua) та веб-сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (www.imzo.gov.ua).

Для розвитку інтересу до предмета, виховання в учнів відповідального ставлення до прийняття рішень, навчання прогнозуванню власного впливу на навколишній світ доцільно передбачити проведення занять практичного характеру (семінари, диспути, конференції, дебати, екскурсії, зустрічі, тощо).

Вивчення географії в школі передбачає переосмислення ролі вчителя в освітньому процесі. Зростає роль вчителя як організатора навчальної діяльності учнів на всіх етапах уроку. У зв’язку з цим вчителям доцільно використовувати сучасні методики і технології навчання (інформаційна, проектно-дослідницька, модульна, технологія критичного мислення, диференційованого, особистісно-орієнтованого, проблемного навчання тощо), які передбачають організацію активної навчально-пізнавальної діяльності учнів з освоєння змісту навчального предмета.

З метою забезпечення пізнавальної і творчої активності учнів в освітньому процесі слід ширше використовувати сучасні хмарні технології, застосування яких забезпечить мобільність і актуальність освітніх ресурсів. Хмарне освітнє середовище дозволить без додаткових витрат використовувати сучасну комп’ютерну інфраструктуру, програмні засоби та послуги. Хмарні технології дають можливість залучити до освітнього процесу особисті комп’ютерні пристрої педагогічних працівників, учнів та їх батьків. Для побудови хмарної інфраструктури можна скористатися сервісами Google, DropBox, Box.net, Copy.com, OneDrive та інші.

Суттєву допомогу для підвищення свого фахового рівня та в підготовці до уроків з географії вчителям надають науково-методичний журнал «Географія та економіка у рідній школі» Міністерства освіти і науки України, науково-методичний журнал «Географія в школах України», науково-популярний журнал з природничих дисциплін «Колосок», а також газета «Краєзнавство. Географія. Туризм».

Видавництва пропонують для педагогічних працівників вебінари, майстер-класи, семінари, консультації, з розкладом яких можна ознайомитися на сторінках офіційних сайтів.        

Вчителі географії працюють за різними підручниками різних ліній, які відрізняються один від одного методичної концепцією, логікою розкриття змісту, тому пропоновані методичні рекомендації носять загальний характер і не прив’язані до жодного з підручників.

               Директор департаменту                                                       Ю.Г. Кононенко