geo
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ департаменту освіти і науки Запорізької міської ради щодо організації роботи закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році
Методичні рекомендації
щодо організації дистанційного
навчання
у закладах загальної середньої
освіти
Реформа освіти в Україні, впровадження нових освітніх
стандартів, новий «Закон про освіту» стимулюють формування нових підходів і
розробку принципово нових критеріїв якості навчання. У зв’язку із світовим викликом щодо епідеміологічної ситуації, що має місце
і в Україні, усе більшого
розвитку набувають нові освітні технології, засновані на ефективному
використанні в навчальному процесі інноваційних засобів і методів передачі
знань.
Під час карантину через пандемію
COVID-19 заклади освіти змушені були терміново
перейти на дистанційну форму навчання. Відтак перед системою освіти постало питання, як організувати системне дистанційне
навчання у закладах освіти в умовах карантину.
Згідно з наказом Міністерства освіти і
науки України від 25.04.2013 № 466 «Про
затвердження Положення про дистанційне навчання», зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 30.04.2013 № 703/23235 та відповідно до змін до положення про
дистанційне навчання, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України
від 14.07.2015 № 761 «Про затвердження Змін до Положення про дистанційне
навчання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за №
923/27368, технології дистанційного навчання можуть використовуватися
учасниками освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти при
проведенні занять через мережу Інтернет (участі в інтернет-проєктах, конкурсах,
отриманні консультацій тощо) з використанням технічного забезпечення
(комп’ютер, планшет, смартфон).
Дистанційне навчання здійснюється через такі форми, як
самостійна робота, навчальні заняття, контрольні роботи. Основними видами
навчальних занять за дистанційною формою навчання є лекція, вебінар, урок,
консультації та інші.
Із метою організації оптимального та ефективного
освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання
рекомендуємо:
1. Дотримуватися нормативно-правового забезпечення з питань дистанційного
навчання.
2. Керівнику закладу освіти спільно з педагогічним колективом обговорити
зміну форм навчання, обрати онлайн програмні засоби та
онлайн-інструментарій, зважаючи на технічні можливості школи (наявність техніки
і
доступу до мережі Інтернет), учителів
та учнів.
3. Учителям до початку роботи організувати
комунікацію з учнями і батьками, провести опитування, організаційні та
роз’яснювальні заходи, зокрема в онлайн-форматі.
4. Обговорити форми співпраці та інші
організаційні питання, скоординувати роботу всіх учасників освітнього процесу в
зручному форматі та узгодити з батьками конструктивний зворотний зв’язок із
метою уникнення непорозумінь.
5. На сайті школи створити вкладку
«Дистанційне навчання» з розміщенням у ній різноманітних електронних навчальних
матеріалів та посилань на один із сервісів Google: Google Drive, Google Classroom, безкоштовної відкритої системи
дистанційного навчання Moodle, посилань на додаткові цифрові навчальні ресурси
(відео, завдання, тести, сервіси Google, Microsoft тощо) та корисні ресурси для самоосвіти
(EdEra, iLearn, Рrometheus, Розумники, Освіторія, YouTube канал
Міністерства освіти України), освітні YouTube-канали,
відеоролики, які розкривають теми шкільної програми.
6. Розробити загальний алгоритм дій при
дистанційному навчання, укласти розклади онлайн-занять,
консультацій, додаткових заходів та розмістити їх на сайті закладу освіти.
7. Обрати онлайн-засоби, які
будуть використовуватися для організації дистанційної взаємодії. Цифрові
інструменти мають відповідати поставленим методичним цілям, тобто тому,
наскільки певний сервіс чи ресурс є доцільним для досягнення очікуваних
результатів навчання. Із метою забезпечення організації освітнього процесу та
виконання освітніх програм учитель / ка може створювати власні вебресурси
або використовувати інші вебресурси на свій вибір у синхронному та асинхронному
режимі з обов’язковим посилання на джерела використаної інформації. При цьому
обов’язково надавати учням рекомендації щодо використання ресурсів,
послідовності виконання завдань, особливостей контролю тощо. Потрібно пам’ятати
про інформаційно-цифрову безпеку обраного сервісу, вебресурсу, який передбачає реєстрацію.
Необхідно уважно ознайомитися із правилами їх використання і, наскільки це
можливо, мінімізувати обсяг персональних даних учнів, які фіксуються у
вітруальному просторі. Обираючи онлайн-інструменти, варто враховувати
зрозумілість та доступність інтерфейсу як для вчительства, так і для учнівства.
Перевагу краще віддати україномовним або англомовним ресурсам, що мають
інтуїтивно зрозумілий інтерфейс.
8. Для обговорення поточних справ та організації зворотного зв’язку
можливим є створення закритих спільнот у соціальних мережах та месенджерах
(Вайбер, Телеграм, Фейсбук, Інстаграм) за визначеними спільно з батьками,
педагогами та здобувачами освіти принципами організації груп та правилами
взаємодії й спілкування.
9. Використовувати інструменти онлайн-комунікації (електронна пошта, форум,
чат, відеоконференція, блог тощо).
10. Для проведення онлайн-уроків рекомендуємо використовувати сервіси проведення
відеоконференцій та онлайн-зустрічей: Skype, Zoom, Microsoft Teams, Google
Meet.
11. Інтерактивні практичні вправи можна створювати в сервісі LearningApps,
флеш-картки – на сайтах Studystack, Quizlet
12. Для організації віртуальної взаємодії
учасників освітнього процесу та виконання спільних робіт рекомендовано
застосовувати:
- віртуальні дошки (Padlet, Linoite, Jamboard, Scrumblr, Popplet, Twiddla,
Scribblar, Miro, IDroo тощо), на яких можна розміщувати окремі дописи та попередньо підготовлені
матеріали з текстовою інформацією, гіперпосиланнями, зображеннями,
прикріплювати документи, аудіо- та відеозаписи, створювати малюнки. Є
можливість налаштувати режим коментування, в якому учні зможуть прикріплювати
виконані роботи. Така організація взаємодії може бути доцільною в межах уроків
одного класу або кількох класів на нетривалий період, оскільки доступний
простір швидко захаращується. Тому доцільно розміщувати посилання на дошки на
Google Drive або OneDrive. Перевагою онлайн-дошок є те, що
всі записи можна зберігати і надавати для відсутніх на уроці учнів;
- сервіси Google та Microsoft Office 365 надають можливість створювати текстові документи,
електронні таблиці, презентації, зображення онлайн. Учитель / ка може
долучитися до цифрового продукту, створеного учнем, і прокоментувати окремі
фрагменти або запропонувати ідеї для покращення роботи загалом.
13. Із метою підготовки учнів до ДПА та ЗНО рекомендовано популяризувати та
сприяти долученню учнів через індивідуальні консультації та самостійну
підготовку на вебресурсах УЦОЯО, ЛРЦОЯО, платформах Promethеus , iLearn
(школярі) тощо.
14. Зворотний зв’язок з учасниками освітнього процесу та організацію
тестування можна організовувати за допомогою онлайн-сервісів та платформи для
створення тестів (Google Forms, Classtime, Easy Test Maker, Onlinetestpad
тощо), які передбачають можливість формування запитань із використанням
зображень, аудіо- та відеофрагментів. Часто є доступними бібліотеки готових
запитань, які можна додати до власних сесій тестування, змінюючи їх у разі
потреби. Таким чином можливо формувати цілу траєкторію опанування певної теми. Слід пам’ятати, що автоматизована
перевірка, хоча і значно спрощує рутинну роботу вчителя, інколи є недостатньою
для достовірної діагностики успішності опанування теми. Тому доцільно тестові
завдання доповнювати практичними роботами. Учитель / ка може встановити
зворотний зв’язок індивідуально з учнем за результатами тестування або
враховувати динаміку відповідей учнів при плануванні подальших занять.
Повідомити здобувачів освіти про необхідність тестування можливо через
розміщення посилання на блозі, сайті, віртуальному Класі, месенджерах або
надіслати електронною поштою.
Методичні рекомендації
щодо організації
змішаного навчання
у закладах загальної
середньої освіти
Згідно з вимогами Міністерства охорони здоров’я та з
рекомендаціями Міністерства освіти і науки України щодо організації роботи закладів
загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році (лист Міністерства
освіти і науки України від 05.08.2020 № 1/9-420 «Щодо організації роботи
закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році» робота закладів освіти буде здійснюватися з урахуванням
протиепідемічних та профілактичних заходів, у тому числі: впровадження заходів
щодо застосовування практики соціального дистанціювання та уникнення скупчення,
спрямованих на мінімізацію контактування з іншими особами. Означені умови вимагають
грамотного поєднання традиційної освіти та онлайн-технологій. Їх гармонійну взаємодію називають змішаним навчанням. Термін “змішане навчання” (blended
або hybrid learning) має різні визначення у літературі. Загалом це – поєднання
офлайн- та онлайн-навчання у різних пропорціях. Сама концепція з’явилася ще в 1990-х як
противага онлайн-навчанню, проте вивчати та впроваджувати її почали лише з
2000-х.
На перший погляд, основна відмінність змішаного
навчання від звичайної системи – активне використання технологій, щоб знайти
матеріал і отримати нові знання. Так, технології стають повноцінною частиною
навчального процесу. Проте йдеться також і про поєднання різних підходів, способів
подачі матеріалу, видів роботи. Наприклад, частина інформації розподіляється на
групову роботу, частина – на самостійне вивчення. Це не залежить від того,
відбувається це у класі чи дистанційно.
За змішаного навчання
відмінною також є роль вчителів. Тут вони – фасилітатори навчального
процесу. Тобто, люди, які організовують колективне обговорення так, щоб усі
учні були максимально залучені, а проблеми вирішувалися швидко й ефективно. Відтак,
основна мета вчителів – не оцінити учнів на екзамені, а активно взаємодіяти з
ними, відстежувати прогрес та допомагати у разі потреби. Так вчителі перестають
бути просто спостерігачами і займають роль менторів.
Переведення частини
процесу в онлайн відрізняє змішане навчання від звичної для України системи – у
класі з зошитами та підручниками. Наприклад, учні можуть опрацьовувати
теоретичну частину вдома, переглядаючи відео та вивчаючи супровідні матеріали.
Після цього на уроці з вчителями та однолітками виконують практичні вправи або
працюють у групах над проектом. За такої моделі вчителі стають модераторами
освітнього процесу. Під час роботи вони визначають, наскільки добре розуміють
тему окремі учні, і внаслідок цього можуть змінювати спосіб роботи з класом .
Основними перевагами системи
змішаного навчання вважають :
1. Доступність
та зручне користування. Самостійне опрацювання частини матеріалу робить навчальний процес
більш гнучким. Слухачі курсу можуть проглянути його у такому місці та темпі,
який зручний саме для них. Формат уроку зазвичай не дає можливості повторити
пройдений чи осмислити новий матеріал у потрібному обсязі. Натомість за змішаного навчання учні
самі можуть структурувати проходження того матеріалу, який їм потрібно засвоїти
у межах однієї теми. Наприклад, повертатись до попередніх уроків, шукати
додаткову інформацію, конспектувати тощо.
2. Покращення
навчального процесу. Згідно з дослідженнями у різних сферах, система
змішаного навчання – більш ефективна,
ніж звичайне навчання у класі чи онлайн-навчання, незалежно від напрямку курсу.
Це відбувається завдяки:
-
Кращому дизайну інструкцій. Найчастіше курси за системою
змішаного навчання – більш спрямовані. Це означає глибоку методичну розробку та
дизайн інструкцій для конкретного курсу та роботи у ньому.
- Кращій
орієнтації. За
системи змішаного навчання учні не просто отримують настанови від вчителів чи
спираються на програму курсу. Вони здобувають інструментарій для самостійної
навігації та пошуку матеріалу у межах теми.
- Врахуванню
індивідуальних можливостей. Робота з онлайн-матеріалами дозволяє учням рухатися
у власному темпі, а не наздоганяти решту класу. У деяких випадках електронна
система (якщо це передбачено курсом) надає учням фідбек, відповідно до якого
вони можуть заповнювати пропущені теми чи повертатися до тих, які забули.
- Підвищенню
рівня залученості внаслідок соціальної взаємодії. За звичайної системи учні рідко
працюють над певною темою усім класом. Крім того, дехто відчуває труднощі у
взаємодії з великими групами людей. Тому замість скорочення кількості
соціальної взаємодії через введення онлайн-частини – змішане навчання навпаки
найчастіше стимулює командну роботу.
-
Моніторингу часу на завдання. Онлайн-платформи дозволяють
бачити кількість часу, яку витрачають учні на виконання різних завдань. Відтак –
корегувати навчальний процес та роботу з конкретними учнями на основі цього.
3.
Зменшення (чи гнучкість)
витрат. Система
змішаного навчання може оптимізувати витрати на використання приміщення чи
розробку додаткових матеріалів. Так, учні працюють онлайн і не потребують,
наприклад, роздрукованих додатків для певного матеріалу. Змішане навчання також
може вирішити проблему з наданням підручників, оскільки учні можуть працювати з
матеріалами без паперових аналогів.
Виділяють 4
моделі змішаного навчання: ротаційну, гнучку, самостійного змішування і
поглиблену віртуальну.
1) Ротаційна модель. У цій моделі учні чергують онлайн- та
офлайн-частини за певним графіком чи вказівками вчителя. Ці частини можуть
охоплювати: роботу у невеликих групах чи цілим класом, групові проекти,
індивідуальну роботу з вчителем(-кою) та письмові завдання.
Ротаційна
модель містить чотири підвиди:
а) Ротація за станціями. У такій моделі учні працюють у класі і за визначеним
графіком проходять окремі станції. Тобто чергують різні види діяльності:
групову роботу, роботу над проектом і роботу з вчителем. Частину завдань вони
обов’язково виконують онлайн. Станції можуть охоплювати як індивідуальну роботу
чи роботу у групах, так і роботу цілим класом. Відмінна риса цієї моделі – всі учні повинні пройти всі станції.
Поділ учнів на групи та індивідуальне інструктування вчителем(-кою) — дуже
гнучкі. Тому групи можуть змінюватися протягом навчального року залежно від
потреб учнів.
б)
Ротація за лабораторіями. Модель схожа на попередню, проте у ній учні змінюються
не в межах класу, а в межах навчального закладу. Однією із станцій є не просто
робота онлайн, а робота в окремому приміщенні-лабораторії. Перевага цієї моделі – можливість для вчителя надавати інструкції усьому класу водночас. Якщо
певна група учнів має труднощі, вчитель може відразу працювати із ними окремо. Тому ця модель найбільш подібна до
традиційної моделі навчання, за якої вчитель працює з усім класом водночас.
в)
Перевернутий клас. За такої моделі учні за
визначеним графіком змінюють онлайн-частину вдома на офлайн-частину в класі.
Тобто вдома вони засвоюють теоретичний матеріал та переглядають лекції. А в
класі працюють з учителем(-кою) чи у групах над практичними завданнями та
проектами. В означеній моделі особливо важливою є практична частина. Якщо
лекція залишилася не переглянутою чи не зрозумілою, виконання практичних вправ
допоможе показати прогалини у знаннях та краще пояснити матеріал. Перевага
такої системи у тому, що навчальний заклад не повинен додатково закуповувати
обладнання, адже учні користуються ним вдома. Крім того, вчитель(-ка) може
самостійно робити навчальні відео для своїх учнів залежно від їхнього рівня та
потреб.
г)
Індивідуальна ротація. У такій моделі учні працюють у класі і проходять окремі
станції за індивідуально визначеним графіком. Відмінність цієї моделі від
«ротації за станціями» у тому, що не всі учні обов'язково проходять усі
станції. Перевага моделі – підлаштування графіків та способів роботи під
особисті потреби кожного(-ної) з учнів. Якщо комусь простіше працювати онлайн,
а хтось отримує кращі результати завдяки груповим завданням — така модель
враховує ці особливості. Водночас учні мають спланований графік, тобто система
передбачувана і зрозуміла для всіх користувачів.
2)
Гнучка модель. Це модель, за якої
особисте інструктування учні отримують переважно через інтернет. В учнів
гнучкий графік, який змінюється відповідно до їхніх потреб у конкретній темі та
курсі. Кількість і роль вчителів у такому виді роботи може варіюватися: від
великої кількості групової роботи та обговорень з учнями до переважно
індивідуальної роботи учнів онлайн і консультування за потреби. Перевага і водночас виклик такої системи –
індивідуалізований графік. Тобто учні мають розуміти, як структурувати свою
роботу. В старшій та середній школі учні краще можуть оцінювати свій прогрес. У
старшій школі «гнучка модель» більше нагадує навчання в університеті за
індивідуальним розкладом, ніж звичайні уроки в класі.
3)
Модель самостійного змішування
(з англ. «self-blend»). У цій системі учні можуть вивчати певний курс цілковито
онлайн і прослуховувати його вдома чи у школі, щоб закріпити основний курс. За
таких умов вчитель(-ка) також працює з учнями онлайн. Ця модель відрізняється
від онлайн-навчання тим, що онлайн вивчають тільки один предмет. Натомість інші
предмети учні проходять у школі. Така модель може компенсувати відсутність
поглиблених курсів у школі чи дисциплін вільного вибору. Учні прослуховують
додаткові курси онлайн, тому навчальний заклад може скоротити витрати на них. Оскільки
модель «самостійного змішування» потребує високого рівня самодисципліни,
подібно до «гнучкої моделі», вона більш поширена у старшій школі.
4)
Поглиблена віртуальна модель. У цій моделі учні самостійно
розподіляють курси на онлайн- та офлайн-частину. Онлайн-частину можна
прослуховувати як у навчальному закладі, так і поза ним. Багато онлайн-курсів
трансформувалися у таку модель, щоб надати учням досвід особистого спілкування.
Вона відрізняється від моделі «самостійного змішування» тим, що охоплює всі
курси, а не є вибірковою. А від «перевернутого класу» – тим, що учні не щодня
відвідують школу. «Поглиблена віртуальна модель» посідає друге місце серед моделей змішаного навчання для старшої школи.
Подібно до «гнучкої моделі» та моделі «самостійного змішування» вона передбачає
вищий рівень навичок самоорганізації та дисципліни учнів. Перевага такої моделі
– гнучкість розкладу та розподілу навантажень.
Плануючи курс, рекомендуємо спиратись на очікувані результати навчання та
обирати відповідні види діяльності й матеріали. При плануванні видів навчальної
діяльності учнів слід дотримуватися базових рекомендацій щодо послідовності
взаємодії на всіх рівнях вивчення дисципліни від окремої теми до розділу чи
модуля:
- Попередня підготовка має на меті дати учням та вчителю ту інформацію, яка
допоможе ефективніше спланувати навчальну діяльність. Цей етап може включати
мотиваційні матеріали, що зацікавлять учнів до вивчення нового матеріалу,
діагностичне тестування, яке покаже попередні знання здобувачів із теми.
- Подача нової інформації може відбуватися дедуктивно (спочатку учні отримують
знання про теорію та правила, а потім шукають зв’язки з практикою) та
індуктивно (учні самі помічають правила й закономірності через роботу з
прикладами, кейсами, дослідами тощо).
- Тренування може відбуватися як індивідуально, так і в групі. Самостійне
опрацювання матеріалів передбачає не просто як перегляд, прослуховування чи
прочитання як таке. Тут можуть бути відповіді на питання у вигляді мінітесту,
розгорнутої відповіді чи заповнення таблиці за шаблоном. Також тут можна
передбачити виконання вправ. Обговорення у групі може відбуватися як у
синхронному режимі (відеоконференція, чат), так і в асинхронному (форум, чат,
робота над спільним документом). Завдання вчителя – організувати цей процес
через запитання та окреслення очікуваного результату обговорення.
- Практичне завдання може бути як індивідуальним, так і груповим, воно може
виконуватись як синхронно, так і асинхронно. Кожне практичне завдання має
давати досвід, пов’язаний із цілями курсу та очікуваними результатами навчання.
- Оцінювання завдання, незалежно від форми, має відбуватися за чіткими
зрозумілими критеріями, з якими здобувач знайомиться на етапі тренування до
початку виконання практичного завдання.
- Рефлексія (осмислення, аналіз, планування) має на меті усвідомлення
здобувачем, що було нового / важливого / складного і що робити / змінити далі.
На сайті студії онлайн-освіти EdEra http://blog.ed-era.com/ можна більш докладно ознайомитись із сутністю технології змішаного навчання та досвідом
закладів освіти щодо її впровадження. Звертаємо увагу, що для ефективного використання означеної технології в
закладах освіти слід створити власні змішані курси, які будуть цілковито пристосованості
до конкретних умов, матеріалу і до потреб конкретного класу.
У
2020/2021 навчальному році учні 6-9 класів продовжать вивчення
географію за навчальною програмою, затвердженою наказом МОН України від
07.06.2017 № 804, що розміщена на
офіційному веб-сайті МОН України:
https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas та з використанням методичних рекомендацій, підготовлених МОН України
спільно з НАПН України, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (лист
МОН України від 09.08.2017 № 1/9-436).
Учні 10 класу вивчатимуть географію курсу «Географія: регіони та країни» рівень
стандарту (52 години, 1,5 години на тиждень) та профільний рівень (175 годин, 5
годин на тиждень) за новими навчальними програмами, затвердженими наказом МОН
України від 23.10.2017 №1407 https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalniprogrami/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv, використовуючи методичні рекомендації, розроблені МОН України спільно
з ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (лист МОН України 03.07.2018
№1/9-415), посилання на офіційний веб-сайт МОН України: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/metodichni-rekomendaciyi.
Учні 11 класу вивчатимуть курс «Географічний простір Землі» рівень стандарту (35 годин,
1 год. на тиждень) та профільний рівень (175 годин, 5 год. на
тиждень) за програмою, затвердженою наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407. Зазначена навчальна програма
розміщена на офіційному веб-сайті МОН України: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv.
Для успішного навчання учнів рекомендуємо
користуватися навчально-методичним забезпеченням «Список навчальних програм,
підручників та посібників для закладів загальної середньої освіти, яким надано
гриф Міністерства освіти і науки України або схвалення для використання в
закладах загальної середньої освіти» за покликанням: https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/),
переліком навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки
України для використання у закладах освіти у 2020/2021 навчальному році (лист
МОН від 22.07.2020 №
1/9-394) за покликанням: https://imzo.gov.ua/2020/07/24/lyst-mon-vid-22-07-2020-1-9-394-pro-pereliky-navchal-noi-literatury-rekomendovanoi-ministerstvom-osvity-i-nauky-ukrainy-dlia-vykorystannia-u-zakladakh-osvity-u-2020-2021-navchal-nomu-rotsi.Також інформуємо, що у розділі «Електронна
бібліотека», крім електронних версій
підручників з географії (за покликанням: https://lib.imzo.gov.ua/yelektronn-vers-pdruchnikv/ розміщено науково-популярне видання серії «Шкільна
бібліотека» - «Унікальні сторінки географії. Визначні географічні відкриття»
посібник для 5-6 класів закладів загальної середньої освіти (авт. Гільберг Т.
Г., Лис Ю. В., Совенко В. В.) (за покликанням: https://lib.imzo.gov.ua/posbniki-ser-shklna-bbloteka/unkaln-stornki-geograf-viznachn-geografchn-vdkrittya-posbnik-ser-shklna-bbloteka-dlya-5-6-klasv-zakladv-zagalno-seredno-osvti-avt-glberg-t-g-lis-yu-v-sovenko-v-v/ ).
Обов’язковими для оцінювання у кожному семестрі є дві практичні роботи на вибір учителя.
Для учнів, старшої школи що вивчають географію
на профільному рівні вчитель
обов’язково оцінює п’ять практичних робіт
на вибір у кожному семестрі.
Із запропонованої тематики досліджень учень за
бажанням вибирає 1-2 дослідження (упродовж
року) та виконує його індивідуально або в групі. Учитель оцінює таку роботу під
час її захисту чи презентації.
Письмові роботи з
географії у тому числі тематичні, що виконуються протягом семестру, після
завершення вивчення теми, можуть виконуватися у різному форматі.
Підсумкова (контрольна) робота, одна на рік готується вчителем (рекомендовано тестовий формат з
картографічним завданням), виконується письмово і є обов’язковою.
Сьогодні перед учителем географії поставлено
складне методичне завдання - реалізувати на практиці компетентнісний підхід. У географічній освіті це інноваційний
напрям, що дає можливість по-новому сприйняти і зрозуміти важливе методичне
питання – «з якою метою вчити школярів
географії?». Інструментом
забезпечення успіху навчання географії має стати наскрізне застосування в освітньому процесі
інформаційно-комунікаційних технологій
(ІКТ) (мультимедійні презентації, інтерактивні дошки, електронні словники, довідники, енциклопедії та
ін. засоби навчання, аудіо-, відео- техніка,
Інтернет-ресурси і т.п.). Сучасний учитель вибирає серед, описаних у методичній літературі технологій і
методів, до прикладу: «перевернутий клас»,
«подієва освіта» «гейміфікація», «бріколаж», змішане навчання (blended learning гібридне)», система
управління навчальним процесом (LMS), «хмарне»
навчання», «скрайбінг» «кейс-метод» та інших, той, який органічно поєднається з особливостями змісту
теми, що вивчається, індивідуальними особливостями
учнів та їх підготовкою.
Організація освітнього
процесу з географії в 2020/2021 навчального році буде враховувати дві знакові
події, а саме: оприлюднення в грудні 2019 року Національного звіту за
результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018
(далі-Національний звіт) (режим доступу http://testportal.gov.ua/), який містить рекомендації щодо подальшого розвитку освіти в Україні в
коротко- та довгостроковій перспективах та завершення громадського обговорення
і прийняття Державного стандарту базової середньої освіти, який враховуватиме
інформацію, яка отримана в межах дослідження PISA.
Наступна PISA буде «електронною», а не «паперовою», тож треба готуватися до роботи з
такими завданнями, адже геосервісів
(Wikimapia (wikimapia.org); Google Maps (maps.google.com);
Google Earth (earth.google.com) та ін), що надають інструменти для роботи з географічними даними та дозволяють
користувачеві ознайомлюватися з різними країнами світу і навіть віртуально
подорожувати; шукати різні об’єкти на карті Землі, переглядати, коментувати,
доповнювати світлинами у наш інформаційний час достатньо.
У зв'язку з епідеміологічною
ситуацією, що склалася в Україні та місті Запоріжжя, заклади освіти продовжують
здійснювати освітній процес з використанням технологій дистанційного навчання.
Для
забезпечення дистанційного навчання учнів можна використовувати власні
вебресурси (блог, соціальні мережі, електронну пошту, інструменти цифрового
навчання https://miyklas.com.ua/, www.edmodo.com); Google-сервіси (Classroom), www.geograf.com.ua; www.classtime.com; www.LearningApps.org; https://geographer.com.ua/book або веб-ресурс закладу
освіти. Можна використовувати
скайп-зв’язкок як для проведення навчальних занять, так і надання
індивідуальних консультацій. Джерельною базою навчального матеріалу, який мають
опанувати учні, можуть бути підручники, робочі зошити (якщо вони
використовуються вчителем), власноруч розроблені матеріали та матеріали інших
авторів, які можна підібрати на сайтах https://naurok.com.ua/, https://osvitoria.media/, http://metod-bank.com.ua/, https://learningapps.org/, https://www.classtime.com/uk/, http://prosvitcenter.org/, http://virtualschool.org.ua, http://disted.edu.vn.ua/ тощо.
Рекомендуємо
надавати освітні послуги шляхом застосування у навчанні сучасних інформаційно-комунікаційних
технологій дистанційного навчання.
Для
цього пропонуємо рекомендувати школярам джерельну базу (відповідні параграфи
підручників та інтернет-ресурси), вебінари, онлайн форуми та конференції, самостійну роботу,
дослідницьку, пошукову, проєктну діяльність, навчальні ігри, консультації та
інші форми організації освітнього процесу з передачею відео-, аудіо-, графічної
та текстової інформації в синхронному або асинхронному режимі. З метою
самостійної перевірки рівня розвитку предметної компетентності можна
рекомендувати учням порозв’язувати
тестові завдання: https://www.znonasharu.org.ua.
Облік
навчальних занять і результатів навчання учнів під час дистанційного навчання
здійснюється відповідно до законодавства.
Пропонуємо
вчителям поєднати два варіанти виконання навчальних програм: шляхом
перерозподілу навчальних годин за рахунок резервного часу та інтенсифікації
освітнього процесу й організації (за можливості) дистанційного навчання учнів.
- об’єднання навчальних тем
або укрупнення дидактичних модулів;
- оглядового або
самостійного вивчення навчального матеріалу, який не є базовим;
- використання технологій
активного навчання, зокрема проєктної діяльності;
- використання резервних
годин навчальної програми та годин, передбачених на проведення окремих уроків
підготовки до тематичного оцінювання, корегування знань та умінь тощо;
- результати досліджень
учні можуть представляти у формі мультимедійної презентації, буклету, газети,
постеру, фотоколажу, ілюстрованої розповіді тощо.
Оцінювання
результатів навчання учнів проводяться за видами оцінювання, визначеними
спеціальними законами, і відповідно до критеріїв, визначених Міністерством
освіти і науки України (здійснюватися очно або дистанційно з використанням
можливостей інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, зокрема
відеоконференц-зв’язку) та враховуючи всі рівні конгнітивного
домену.
Державна
підсумкова атестація учнів проводиться відповідно до законодавства.
Традиційно значну підтримку географам надають
науково-методичний журнал «Географія та економіка у рідній школі» Міністерства
освіти і науки України, журнал «Географія. Книжковий додаток»
науково-популярний журнал з природничих дисциплін «Колосок», а також газета
«Краєзнавство. Географія. Туризм», що відображають виклики та тенденції у
географічній освіті. Сторінки видань знайомлять з ідеями та найкращим
досвідом педагогічних працівників за всіма напрямами освітніх трансформацій.
Підписатися на:
Дописи (Atom)