geo

geo

ДПА - 2016

                      Як буде проведено шкільні іспити у 2016 році
Міністерством освіти і науки затверджено 
орієнтовні вимоги до проведення державної підсумкової атестації учнів у системі загальної середньої освіти у 2015/16 навчальному році, якими визначено зміст і особливості проведення шкільних іспитів у цьому навчальному році. Відповідний наказ підписано міністром освіти Сергієм Квітом.
Документом визначено, що шкільні іспити учнів 4-х класів відбудуться з 12 по 21 травня з трьох предметів: української мови, літературного читання та математики.
       Учні 9-х класів з 1 по 8 червня складуть іспити з української мови, математики та предмета за вибором навчального закладу.
       У 2016 році 
державна підсумкова атестація учнів 11-х класів є обов’язковою з трьох навчальних предметів для всіх випускників. 5 травня у пунктах проведення ЗНО відбудеться тестування з української мови у формі зовнішнього незалежного оцінювання. 11 травня та 13 травня у пунктах ЗНО будуть проведенні тестування з математики та історії України.
        20 травня у навчальних закладах, за завданнями Міністерства освіти і науки України, відбудеться іспит з іноземної мови.

Увага!        Результати зовнішнього незалежного оцінювання будуть зараховані як результат державної підсумкової атестації за курс повної загальної середньої освіти для всіх випускників старшої школи. ДПА у формі ЗНО буде проводитися як під час основної, так і під час додаткової сесій ЗНО.

!!!!!!!!! У випадку, якщо випускник складатиме ЗНО і з математики, і з історії - до атестата вноситься оцінка за ДПА з того предмета, який він указав при реєстрації на ЗНО. При реєстрації для участі в ЗНО випускник може обрати лише один з цих двох предметів для зарахування результату ЗНО як оцінки за ДПА.
       Тестові бали, що отримають випускники в ході тестування, будуть переведені в оцінки за шкалою 1-12 балів.
Випускники, роботу яких над тестом буде припинено достроково внаслідок порушення процедури проходження ЗНО, отримають нуль тестових балів, що відповідно дорівнюватиме одному балу за ДПА.
        Наказом міністерства також визначено вимоги до змісту та оцінювання підсумкових контрольних робіт державної підсумкової атестації у 
початковій школі.
        Також документом докладно визначено зміст та особливості проведення державної підсумкової атестації в 
основній школі з української мови, математики, іноземних мов, історії, географії, біології, хімії, фізики, інформатики, правознавства тощо.

З досвіду роботи.


   

Лізвінський Віталій Леонідович, вчитель географії ЗОШ №84.

Географічний диктант як засіб систематизації та контролю знань учнів



Важливо правильно організувати перевірку знань учнів. Чим більше прийомів, методів перевірки використовується на уроці, тим краще в свідомості учнів будуть формуватися й закріпляться різноманітні уміння й навички. А це, в свою чергу, дозволить вчителю оперативно здійснювати перевірку навченості учнів.
Існує багато форм і методів перевірки знань і умінь учнів. Важливу роль під час систематизації та контролю знань, умінь і навичок виконують географічні диктанти, що дозволяють при порівняно малій затраті часу перевірити знання учнів всього класу.
Диктанти – це не лише один із прийомів організації навчальної діяльності на уроці, в процесі якої учні письмово відтворюють сприйнятий ними на слух текст, а й продукт цієї діяльності – різновид письмової роботи. Він сприяє організації ритмічної колективної роботи всього класу над одним текстом, дає можливість використовувати для цього тексти з оптимальними для певних умов характеристиками краще, ніж деякі інші прийоми, забезпечує зворотну інформацію, отже, є засобом навчання і контролю. Якщо на індивідуальне опитування витрачаються години, то на диктант для перевірки за картою тих самих об’єктів – 4-5 хвилин, а на його перевірку – 5-6 хв.
Слід зазначити, що географічні диктанти не є основною формою перевірки знань учнів у практичній діяльності вчителя. Ця форма застосовується в поєднанні з іншими формами перевірки знань і умінь.
В своїй педагогічній практиці я використовую різні види географічних диктантів.
Словниковий (термінологічний) диктант.
Вчителю важливо детально продумати питання ще на етапі розробки такого диктанту. Вони не повинні бути двозначними, містити певні неточності тощо. Оскільки, учням необхідно дати письмову відповідь, яка, як правило, складається з одного слова (терміну)
Диктант тест. З кількох запропонованих відповідей учні повинні вибрати і записати правильну
Диктант «Мовчанка». Вчитель, мовчки, без жодних коментарів, демонструє певний наочний матеріал, наприклад колекцію мінералів і гірських порід. Учні повинні вміти візуально розрізняти його. Відповіді можуть бути письмовими або усними, індивідуальними або фронтальними.
Графічний диктант. Вчитель називає, наприклад, корисні копалини, поширені на території материка, а учні записують у вигляді умовних знаків, графічно (див. Додаток 3.1). Або ж в 6 класі можна провести графічний диктант в наступному вигляді – вчитель диктує напрями (схід, захід….), учні малюють їх стрілками і буквами проставляють сторони горизонту
Вибірковий диктант. Це письмова робота, в процесі якої учні з продиктованого тексту вибирають і записують слова, словосполучення, які характеризують той чи інший материк, океан, природне явище, геологічні процеси тощо.
Вибірково-розподільний диктант. Це письмова робота, при виконанні якої проводиться не лише вибірковий запис тексту, але й розподіл записаного на групи.
Цифровий диктант. Вчитель на дошці записує вірні відповіді. Це можуть бути поняття, географічна номенклатура та ін. Обов’язково необхідно пронумерувати ці відповіді (у кожного варіанту номер буде різнитися). Потім диктує питання до них. Учні повинні вказати на вірне твердження відповідною цифрою.
Картографічний диктант. Вчитель диктує назви фізико-географічної або економіко-географічної номенклатури, яку учні повинні позначити цифрами на контурній карті.
Топографічний диктант. Суть даного диктанту зводиться до того, що вчитель вказує масштаб, напрям, відстань, а учні повинні прокласти маршрут за допомогою олівця та лінійки.
Диктант «Закінчи речення».
Учні записують в стовпчик номера (від 1 до 11). Вчитель зачитує список з десяти речень, які мають закінчену думку. Вона може бути істинною або помилковою. Завдання учнів поставити навпроти кожного номера + або – залежно від істинності даного висловлювання, на думку учня.
Диктанти можна використовувати на наступних етапах уроку:
1. На початку уроку (для формування певних навичок; для здійснення оперативного контролю засвоєння учнями навчального матеріалу).
2. Перед поясненням нового матеріалу з метою актуалізації певних знань. Окремі запитання географічних диктантів можуть бути використані на етапі мотивації навчальної діяльності, щоб пробудити розумову активність учнів та їх інтерес до теми уроку, підготувати учнів до свідомого сприйняття навчальної інформації.
3. Після пояснення нового матеріалу з метою його закріплення та систематизації.
Для ефективного використання географічних диктантів слід дотримуватися певних вимог:
1.    Запитань не повинно бути більше ніж 10-15.
2.    Диктант треба провести швидко й одразу перевірити.
3.    Питання формулюються стисло, щоб була тільки одна відповідь.
4.    Учні дають відповідь тільки на те запитання, яке зачитує вчитель.
5.    Відповіді учні записують в стовпчик і нумерують за порядковими номерами.
6.    Оцінювання – обов’язкове, може проводити вчитель, може використовувати самоперевірку або взаємоперевірку.
Способи перевірки і оцінки диктантів можуть бути різними:
1.   Вчитель самостійно перевіряє відповіді учнів, та оголошує результати на наступному уроці.
2.   Учні не здають листи вчителю, а самі звіряють свої відповіді і повідомляють результати вчителеві.
3.   Взаємоперевірка. Учні, що писали однаковий варіант обмінюються своїми листами, ставлять плюси чи мінуси в листи іншого учня.
Використання другого, або третього способу, на думку В.М. Андрєєвої, В.В. Григораш, є більш доцільним, оскільки така перевірка дозволяє учням відразу ж отримати інформацію про свої прогалини в знаннях, а вчителеві - про ступінь засвоєння вивченого матеріалу та готовність класу до виконання інших видів роботи [4, с. 158].
Оцінювання диктанту проводиться згідно з критерієм, запропонованим вчителем. Зазвичай, якщо диктант містить 11-12 питань, то кожне оцінюється в 1 бал.
Словниковий диктант.
Тема уроку: Населення. Держави. Зв’язки України з державами Південної Америки (7 клас).
Зміст диктанту:
Необхідно письмово дати правильну відповідь.
1. Нащадки від шлюбів європейців з неграми – мулати.
2. Нащадки колишніх рабів із Африки – афроамериканці.
3. На якій мові говорять в Бразилії – португальська.
4. Нащадки від шлюбів європейців та індіанців – метиси.
5. Значні за кількістю населення групи, які зберігають свою мову, звичаї, культуру – діаспора.
6. Тісно пов’язані між собою угрупування поселень – агломерації.
7. Нащадки від шлюбів негрів з індіанцями – самбо.
8. Раса, до якої належать корінні жителі Південної Америки – монголоїдної.
9. В якій країні Південної Америки густота населення найбільша – Еквадор.
10. На території Південної Америки розташовано незалежних держав – 12.
11. На якій мові говорять народи більшості країн цього континенту – іспанська.
Диктант-тест.
Тема уроку: Географічне положення Південної Америки. Дослідження та освоєння материка (7 клас).
Зміст диктанту:
З кількох запропонованих відповідей вибрати і записати правильну.
1. Південна Америка займає серед інших материків Землі _______місце
а) перше; б) друге; в) третє; г) четверте.
2. Материк розташований відносно нульового меридіану у:
а) західній півкулі; б) східній півкулі.
3. Крайня північна точка материка:
а) мис Фроуред; б) мис Гальїнас; в) мис Кабу-Бранку; г) мис Паріньяс.
4. Крайня південна точка материка:
а) мис Фроуред; б) мис Гальїнас; в) мис Кабу-Бранку; г) мис Паріньяс.
5. Крайня східна точка материка:
а) мис Фроуред; б) мис Гальїнас; в) мис Кабу-Бранку; г) мис Паріньяс.
6. Крайня західна точка Пн.Америки:
а) мис Фроуред; б) мис Гальїнас; в) мис Кабу-Бранку; г) мис Паріньяс.
7. Пн. Америка не омивається водами __________океану:
а) Атлантичного; б) Індійського; в) Тихого.
8. Якою протокою Пд. Америка відокремлена від Антарктиди:
а) Магеллановою; б) Дрейка.
9. Пд. Америка відокремлена Пн. Америки:
а) Суецьким каналом; б) Панамським каналом.
10. На півночі материк омивається морем:
а) Карибським; б) Амундсена.
Правильні відповіді: 1-г, 2-а, 3-б, 4-а, 5-в, 6-г, 7-б, 8-б, 9-б, 10-а.
Графічний диктант.
Тема уроку: Тектонічні структури, рельєф, корисні копалини Південної Америки (7 клас).
Зміст диктанту:
Вчитель називає корисні копалини, поширені на території материка, а учні записують у вигляді умовних знаків, графічно.
І варіант
1.Нафта –
3. Золото –
5. Срібло –
7. Ртутні руди –
9. Калійні солі –
ІІ варіант
2. Кам’яне вугілля –
4. Природний газ –
6. Мідні руди –
8. Залізні руди –
10. Нікелеві руди –
Графічний диктант «Доберись до фінішу»
Тема уроку: Градусна сітка на глобусі й географічній карті. Поняття про географічні координати (6 клас).
Зміст диктанту:
3 клітинки на сх.
2 клітинки на пд.-сх
4 клітинки на сх.
3 клітинки на пн.
2 клітинки на пн.-сх
6 клітинок на сх.
3 клітинки на пд.
2 клітинки на зх.
2 клітинки на пн.-сх
2 клітинки на пд.-зх
Вибірковий диктант.
Тема уроку: Внутрішні води Південної Америки (7 клас).
Зміст диктанту:
З перелічених вчителем назв виписати такі, що стосуються даної теми.
Варіант 1: Амазонка, Міссурі, Парана, Міссісіпі, Ніл, Атабаска, Чурун, Мараньойон, Гурон, Парагвай.
Варіант 2: Ері, Маракайбо, Оріноко, Нельсон, Муррей, Ігуасу, Ніагара, Тітікака, Онтаріо, Сан-Франсиску.
Вибірково-розподільний диктант.
Тема уроку: Природні зони. Вертикальна поясність Анд (7 клас)
Зміст диктанту:
Розмістити перелічені назви тварин за природними зонами, в яких вони водяться.
Варіант 1 Зона екваторіальних лісів (сельва): варан, ховрах, мавпа-ревун, лінивець, страус, лама, ягуарпіранья, анаконда, скунс.
Варіант 2 Зона саван і рідколісся:  варан, лінивець, рівнинний тапір, лама, болотний олень, скунс, пума, свиня пекарь, гуанако, павук-птахоїд.
Варіант 1 Зона субтропічних степів (пампа): колібрі, павук–птахоїд, пампаська кішка, лама, магеланова собака, анаконда, ховрах, гуанако, піранья, нутрія.
Варіант 2. Зона напівпустель помірного поясу: свиня-пекарь, скунс, магеланова собака, гуанако, терміти, страус Дарвіна, гарпія, папуги, ховрахи.
Цифровий диктант
Тема уроку. «Способи зображення Землі: план та карта» (6 клас)
Зміст диктанту:
І варіант                                                                                                  ІІ варіант
1
Так
2
2
Ні
1
3
Гномон
9
4
Горизонт
8
5
Карта
7
6
Компас
5
7
Масштаб
6
8
План
4
9
Полярна зоря
3
0
Не знаю
0
Запитання:
1.    Як називається видима частина земної поверхні?
2.    За якою зорею визначають напрям на північ?
3.    Як називають прилад для визначення сторін горизонту за Сонцем?
4.    Яким приладом визначають сторони горизонту, висоту Сонця над горизонтом?
5.    Чи можна визначити інші сторони горизонту, якщо ви знайшли Полярну зорю?
6.    Чи можна в лісі в похмуру погоду без компаса визначити сторони горизонту?
7.    За допомогою чого можна встановити, збільшена чи зменшена відстань між предметами при зображені її на папері?
8.    Як називається креслення невеликою ділянки земної поверхні?
9.    Чи можна накреслити карту або план без масштабу?
10.              Як називається креслення великої ділянки Землі, куди нанесено материки, океани, країни та ін.?

Відповіді:
І варіант – 49631-17825
ІІ варіант – 83592-26417
Картографічний диктант
Тема уроку: Держави Африки. Зв’язки України з державами Африканського континенту.
Зміст диктанту:
Варіант 1. Держави: 1 - Алжир, 2 - Нігерія, 3 - Єгипет, 4 - Уганда, 5 - Руанда, 6 – Судан, 7 – Сенегал.
Столиці: 8 - Кейптаун, 9 – Аддис-Абеба, 10 – Асмара, 11 – Бісау.
Варіант 2. Держави: 1 - Сомалі, 2 - Судан, 3 - Зімбабве, 4 – Конго, 5 – Нігер, 6 – Ангола, Ефіопія.
Столиці: 8 – Алжир, 9 – Аккра, 10 - Браззавіль, 11 – Кампала.
Топографічний диктант
Тема уроку: Визначення напрямків на місцевості. Компас. Поняття про азимут (6 клас).
Зміст диктанту:
Азимут напрямку залізничної колії – 1050. Уздовж її південної сторони, повз станцію, проходить шосе. У 200 м від станції йде ґрунтова дорога в напрямку азимут 1950. Через 150 м дорогу перетинає струмок, по берегах якого розкинулися луки з чагарником. Через струмок перекинутий дерев’яний місток. За містком дорога повертає в напрямку азимут 2550. Із лівого боку дороги розташоване прохідне болото. На відстані 250 м від містка з лівої сторони росте поодинока сосна, за нею видно село. Від сосни в напрямку азимут 1500 починається стежка. Із кінця городу стежка направляється через ріллю на південь, до мішаного лісу. Масштаб 1: 10000.
Диктант «Закінчи речення»
Узагальнюючий урок до розділу «Океани»
1. 2-й океан за величиною - Індійський.
2. Тихий океан -найбільший.
3. Канарська, Гвінейська, Бенгальська течії знаходяться в Індійському океані.
4. Маріанський жолоб розташований у Тихому океані
5. Індійський океан - самий мілководний.
6. Саргасове море - море без берегів, є частиною Атлантичного океану.
7. Північний Льодовитий океан найрізноманітніший за природними умовами.
8. Тихий океан має найвищу температуру поверхневих вод.
9. Найбільшим морем світового океану є Філіппінське море
10. Моря можуть бути внутрішніми та окраїнними.
11. Берингова протока з’єднує Тихий та Атлантичний океани.

Розробка уроку.7 клас. географія.

Автор: вчитель географії ЗОШ №97
Шатровка Інна Олександрівна

Тема: Внутрішні води Північної Америки: великі річкові системи, озера та їх походження.
 Мета: сформувати уявлення учнів про води суходолу Північної Америки, показати їх взаємозв’язок з кліматом та рельєфом, пояснити нерівномірність розподілу вод  на материку; охарактеризувати особливості північноамериканських річок та озер,  Їх господарське значення та екологічні проблеми; формувати навички картографічної діяльності.
 Тип уроку: вивчення  нового матеріалу.
 Обладнання: фізична та кліматична карта Північної Америки, атласи, підручники, презентація «Внутрішні води  Північної Америки».
 Опорні поняття: режим роботи річки, вододіл, водоспад, каньйон, айсберг, багаторічна мерзлота, льодовики.
Хід уроку.
  І Організаційний момент
 ІІ Актуалізація опорних знань
 1.Гра «Пінг-понг» перевірка  знання номенклатури біля карти;
2. « Геолото».  Учням пропонується обрати кульку з питанням по вивченій темі, якщо учню попадає кулька «Приз», він звільняється від відповіді, «Зеро» - це право задати питання вчителю.
 ІІІ Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів
«Цікава топоніміка»
Сьогодні на уроці ми познайомимось з різноманітними фактами про внутрішні води Північної Америки, розглянемо систему річок та  озер, щоб налаштуватись на роботу пропоную звернути свою увагу на топоніміку деяких водних об’єктів: Міссісіпі – «велика річка», Міссурі – «бруднуля», «мулиста», Колорадо - «Червона річка»,  Єллостоун  – «річка жовтого каміння»Юкон – «велика річка»,  Вінніпег - «брудна вода», Онтаріо – «прекрасне озеро», Ері, Гурон – за назвою індіанських племен, що мешкали на узбережжі цих озер, Ніагарський водоспад – «грім потоків».
 IV Вивчення нового матеріалу
1.     Еврістична бесіда
-         Який зв’язок існує між кліматичними умовами території та її поверхневими водами?
-         Що відноситься до внутрішніх вод материка?
-         Які частини Північної Америки особливо багаті поверхневими водами? Як на це впливає рельєф місцевості?
-         Чим пояснюється різний характер течії річок?
-         Визначте до басейнів яких океанів відносяться самі великі річки Північної Америки?
-         Який тип живлення має більшість річок Північної Америки на вашу думку?
-         Як розташування в різних кліматичних поясах впливає на режим річок?
-         Поясніть на прикладі річок Північної Америки, як ви розумієте вислів «Річка дзеркало клімату».
 2.Виступи учнів: стислі характеристики головних річок Північної Америки (Юкон, Колорадо, Міссісіпі, Святого Лаврентія). Під час виступів учні заповнюють таблицю, користуючись фізичною картою Північної Америки:
Басейн океанів
Басейн внутрішнього стоку
Тихого
Індійського
Атлантичного
Північного Льодовитого





     3.Картографічний практикум
- Нанесіть на контурну карту кордони басейнів річного стоку: а) Північного Льодовитого океану; б) Тихого океану; в) Атлантичного океану; г) Великих озер.
- Підпишіть на контурній карті головні річки, водоспади та озера Північної Америки.
 4.Великі Американські озера (фрагменти відео)
V Закріплення вивченного матеріалу
     1) Робота учнів біля настінної карти «Ти мені, я тобі»;
      2) “Берегова лінія Північної Америки” (Використано матеріали з Інтернету)

Учні позначають цифрами-кодами форми рельєфу, що показує вчитель. 
І варіант 
ІІ варіант
0
Гудзонова
11
1
Мексиканська
10
2
Каліфорнійська
9
3
Аляска 
8
4
Лабрадор 
7
5
Флорида
6
6
Юкатан
5
7
Алеутські
4
8
Канадський Арктичний
3
9
Куба
2
10
Ньюфаундленд
1
11
Берингова
0
Порядок демонстрації вчителем об'єктів на фізичній карті:
1.    Острів Ньюфаундленд.
2.    Каліфорнійська затока.
3.    Алеутські острови.
4.    Берингова протока.
5.    Півострів Лабрадор.
6.    Затока Аляска.
7.    Півострів Юкатан.

8.    Острів Куба.
9.    Мексиканська затока.
10.    Канадський Арктичний архіпелаг.
11.    Півострів Флорида.
12.    Гудзонова затока.   

Відповіді:
№ питання
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
Оцінка
І варіант
ІІ варіант
Відповіді:
І варіант: 10, 2, 7, 11, 4, 3 – 6, 1, 9, 8, 5, 0.

ІІ варіант: 1, 9, 4, 0, 7, 8 – 5, 10, 2, 3, 6, 11.

Матеріал для виступів учнів
Атаба́ска — річка на заході Канади (система ріки Макензі). Довжина 1 231 кілометрів, площа басейну 153 000 км². Бере початок вСкелястих горах, протікає Великими рівнинами, посеред розробок Нафтових пісків Атабаски, впадає в озеро Атабаска.
Середні витрати 651 м³/с, льодостав з жовтня по квітень. Судноплавна від міста Мак-Маррі.
  
Країни басейну
Прирічкові країни
1 231 кілометрів
Середньорічний стік
651 м³/с
Площа басейну
153 000 км²
 Фрейзер (англ. Fraser River), — найдовша річка провинції Британська Колумбія, Канада. Середньорічний стік 3 550 м³/с. Площа басейну 220 000 км².
Бере початок в льодовикових ггорах Йеллогед ПасьСкелясті гори. Впадає у річку Нечако біля міста Прінс-Джордж. Річка Томпсонвпадає у Фрейзер у містечку Литтон. Після цього Фрейзер серед Берегових Гір (англ. Coast Mountains) по Фрейзер Канйонудовжиною 270 кілометрів (англ. Fraser Canyon), а потім тече в Фрейзер Валлі (англ. Fraser Valley) через міста ЧілівакАбботсфорд, та Мисіон в напрямку Ванкувера.
[ред.]Історія
14 червня 1792 року іспанські дослідники Діонісіо Алкала Ґаліано (англ. Dionisio Alcalá Galiano ) і Сайетано Вальдес (англ. Cayetano Valdes) відкрили гирло Фрейзера. Британський дослідник Олександр Макензі (англ. Alexander MacKenzie) досліджував річку у 1793році. Річку названо у честь британського дослідника Симона Фрейзера,який знайшов витік річки у 1807 році.

Країнибасейну
1 375 км
Площа басейну
220 000 км2
Притоки
Маке́нзі  (фр. Fleuve Mackenzie, англ. Mackenzie River) — найбільша річка Канади й усієї американської Півночі: протяжність річки — приблизно 4,5 тисяч км. Її басейн розташований між пасмами Кордильєр і Гудзоновою затокою, між преріями на півдні й арктичним узбережжям на півночі. Інколи звана «Північною Міссісіпі»: ймовірно, тому, що коли подивитись на карту, то Макензі є немовби зворотним відображенням Міссісіпі — обидві ріки течуть у протилежних напрямах і майже навпіл ділять між собою материк.
Починається річка Макензі як Атабаска в канадській провінції Британська Колумбія у Скелястих горах Кордильєр. Після озераАтабаска, річка тече вже під назвою Невільнича та впадає до Великого Невільничого озера, а витікає з нього як Макензі.
Притоки
           Історія відкриття та освоєння
Макензі має досить складну річкову систему, та й сама вона на окремих ділянках своєї течії називається по-різному. Під іменемАтабаски річка спускається із Скелястих гір, утворюючи подекуди пороги і водоспади. Вихопившись із гір на великі рівнини, вона тече до великого озера Атабаски, а вийшовши з нього, називається Невільничою. Далі її шлях пролягає до Великого Невільничого озера.
Ім'я «Атабаска» річка одержала від назви індіанського племені, яке живе на території, де вона протікає.
Невільнича річка й озеро так названі тому, що індіанці, які жили на їхніх берегах, серед інших племен були відомі як «раби». Слово «раб» в уявленні індіанців східних районів означало «ворог», «чужа людина». Ці групи часто ворогували між собою, звідси виникли і неприязні стосунки. Коли європейці-колонізатори дізналися про це, вони так і назвали річку й озеро.
З Великого Невільничого озера витікає річка Макензі, названа ім'ям свого першовідкривача. Вона тече на північ і впадає вПівнічний Льодовитий океан; ширина могутнього потоку досягає 1,5—2 км.
Край, по якому тече Макензі, лежить осторонь від торговельних шляхів, він малозаселений і відзначається суворими природними умовами. Європейці з'явилися тут значно пізніше, ніж на Міссісіпі.
В історії відкриття й освоєння північних районів Канади велику роль відіграла «Компанія Гудзонової затоки» — акціонерне торговельне товариство, засноване англійцями 1670 року для розвитку хутрового промислу і торгівлі, але його потаємними помислами було захоплення і колонізація Канади — країни, багатої на природні ресурси.
Агенти компанії нишпорили скрізь. Це були спритні, заповзятливі ділки, ладні на все заради грошей. «Лісові волоцюги», як їх тоді називали, пробиралися в глухі місця, скуповували або обмінювали на товари хутра в індіанців, вели активну розвідку. «Лісові волоцюги» зробили багато важливих географічних відкриттів. Поступово пробираючись у глиб північноамериканського материка, а також у північні, західні його райони, в другій половині XVIII сторіччя вони добралися до річки Макензі.
Один із «лісових волоцюг» — якийсь Семюель Херн — у 1771 році побував на Великому Невільничому озері, в районах, де ще не ступала нога європейця. Через деякий час на берегах цього озера і річки Атабаски з'явилися перші поселення колоністів. Однак після цього ще довго ніхто не знав, куди тече і в яке море чи озеро впадає річка, що витікає з Невільничого озера. Загадка цієї річки не давала спокою географам. Дослідники намагалися довідатися чи є вона заповітною дорогою в Тихий океан, яку довго шукали, намагаючись знайти короткий шлях у Індію та в східні країни.
Розгадати таємницю річки випало на долю одного із службовців компанії — Олександра Макензі. В супроводі кількох супутників 3 червня 1789 року він вирушив униз по річці Невільничій на чотирьох великих каное, навантажених товарами.
Макензі був твердо впевнений, що велика і широка річка, по якій вони пливли, приведе до Тихого океану. Та що далі посувалися мандрівники на північ, то більше сумнівів виникало в Макензі. З таємною надією він ждав, коли ж нарешті річка поверне на захід. Усі свої враження і спостереження Макензі занотовував у щоденник. Іноді мандрівники висаджувалися на берег для розвідки. У щоденнику з'являлися чергові записи: про знайдені виходи нафти, виявлені шари кам'яного вугілля, зміни ландшафту, про суттєві зміни в течії річки.
Місця були дикі, безлюдні. Лише коли-не-коли можна було побачити вігвами (хатини) індіанців. Людей ніде не було видно. Можливо, вони ховалися, побачивши непроханих гостей.
Довго пливли наші мандрівники вниз по річці. Уже відчувалося холодне дихання півночі, особливо вночі, коли люди мерзли навіть біля розкладених вогнищ. Макензі, бачачи, що курс річки не відхиляється, записав у щоденнику: «…мені стало цілком ясно, що річка впадає у Велике Північне море».
І справді, через кілька днів, вилізши на один з прибережних пагорбів, Макензі побачив у підзорну трубу відкрите море і кілька китів у ньому.
«
Ну от ми й прибули. Попереду — Північне море!
 »
 — сказав він своїм супутникам. Ця звістка нікого не втішила: стільки було докладено зусиль і все марно. Не буде ні слави, ні нагород.
Під враженням сумного кінця і краху заповітної мрії Макензі назвав відкриту ними річку Річкою Розчарування. За минулі 102 дні мандрівники пройшли понад три тисячі кілометрів.
Макензі навіть не підозрював про те, який великий внесок він зробив у географічну науку, його подвиг оцінили пізніше. Географ Барпі, наприклад, писав: «…це був один із найвидатніших подвигів внутріматерикових досліджень як за його великими результатами, так і за короткочасністю подорожі».
Назва, дана річці Макензі, не прищепилася. Вона зникла після того, як їй привласнили ім'я її першовідкривача. Однак місцеве населення— індіанці й ескімоси — не прийняли цієї назви і, як і раніше, називають її «Великою річкою».
Ніага́ра (англ. Niagara River) — річка в Північній Америці, яка з'єднує озера Ері та Онтаріо і відділяє американський штат Нью-Йорк від канадської провінції Онтаріо.
Довжина приблизно 56 км, площа басейну 665 тисяч км². Середня витрата води — 5,9 тисяч м³/сек.
Річка витікає з озера Ері в районі поміж Баффало та Форт-Ері, тече переважно на північ. У верхній течії поділяється на два рукави, створюючи острови Гранд-Айленд (США) та Нейві-Айленд (Канада). У середній течії розташовані Ніагарський водоспад та пороги, в обхід яких створений канал Уелленд.
На річці та неподалік від неї розташовані міста:
Ю́кон (англ. Yukon River) — річка у Північній Америці в межах Канади і США (Аляска).
Слово Юкон мовою індіанського племені ґвіч'їн (Gwich'in) означає «Велика річка».
Довжина Юкону — 2 897 км, площа річкового басейну — 855 000 км² (існує доволі значна розбіжність у даних через різні підходи до встановлення витоку Юкону).
Пересічна витрата води в гирлі — 6 500 м³/рік.
Живлення — снігове.
Під час повені (травень — червень) рівень води здіймається на 15-20 м.
Географія протікання
Юкон бере початок на північних схилах Берегового хребта у Кордильєрах. Тече територією Юкон у північно-західному напрямку до кордону з Аляскою (США), яку перетинає зі сходу на захід, поділяючи штат приблизно порівну.
Впадає у затоку Нортон Берингового моря, утворюючи велику дельту.
Основні притоки:
Праві: Тііслін, Біг Селмон, Літл Селмон, Пеллі, Стюарт, Клондайк, Поркьюпайн, Надвізік, Тозітна, Мілозітна, Чандалар, Коюкук, Нулато, Атчуілінгук, Андріївський Рівер.
Ліві: Уайт, Чарлі, Берч, Бівер, Танана, Йюкі, Новітні, Інноко, Реіндір.
 Юкон судноплавний на 3 200 км від гирла.
Поширене рибальство. Річка Юкон відома «золотою лихоманкою» початку XX століття на Клондайку — освоєнням золотих родовищ, відкритих у басейні річки та її притоки Клондайк у 1896 році.